Книжна лексика

Книжна лексика — слова, що вирізняються на тлі стилістично нейтральної лексики літературної мови своїм походженням, особливістю словотворчої будови та вузькою сферою вжитку^[1]. Книжна лексика зазвичай вживається в письмовій формі, вона характерна для ділового, наукового, художнього і публіцистичного стилів. Книжна лексика вносить у текст відтінок науковості, урочистості, офіційності, часом штучності^[1].

Книжність лексики не є чимось постійним; як і вся мова, яка є динамічною, тобто змінюваною системою, так і лексичні одиниці можуть втрачати книжність, або набувати іншого стилістичного значення в нових контекстах, коли ця книжність, наприклад, використовується з іронічною метою, або для досягнення особливого розмовного колориту^[1].

Книжна лексика є характерною особливістю так званої книжної мови і відповідних писемних мовних стилів. Як книжна лексика сприймаються старослов'янізми на кшталт благовіст, животворящий, предковічний тощо.

• Слова-терміни, які співвідносяться зі стилістично нейтральними назвами, напр.: апробація — перевірка, анігілювати — знищувати, гомогенний — однорідний тощо.
• Деякі суфікси часом можуть бути ознакою книжності лексики, напр. — ація, -изація, -изм, -іальний, -ість, -ання.
• Деякі префікси також можуть бути ознакою книжності лексики, напр. архі-, ультра-.

• Українська мова. Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. — ISBN 966-7492-19-2.
•  Дорошенко, С. І. Загальне мовознавство: навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / С. І. Дорошенко; М-во освіти і науки України, Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. — Київ: Центр навч. л-ри, 2006. — 283 c.