Княгинине (Демидівська селищна громада)
Княги́нине — село в Україні, у Демидівській селищній громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 442 особи. НазваГеографіяРозташуванняРельєфМісцевостіІсторіяАрхеологічні знахідкиСело Княгинине вперше згадується у 1545 році, в акті описі Луцького замку, у числі городень якого згадується також «городня Олехна и Ивановой Княгининской с. Кнегинина». Тут же в грамоті короля польського Казимира говориться, що «в Княгинине не надобно давать мыто». Княгинине згадується ще в декількох історичних документах. Так, в акті від 25 травня 1569 року в універсалі Сигизмунда Августа про приєднання землі Волинської до корони Польської, де король під загрозою конфіскації володінь наказує дворянам згодитися на приєднання і підтвердити тих, хто присягнеться королю, значиться «Богдан Кнегининский». Ще одне нагадування про село було в акті від 9 травня 1592 року. Названий акт — це донесення Тимофія Брянського про те, що він покликав свідків у суд з приводу образ на адресу єпископа Луцького Кирила Терлецького, нанесених старостою Луцьким Олександром Семашком. У числі свідків значиться пан «Иван Кнегининский». У скарзі Романа Козинського від 15 лютого 1568 року говориться про нанесення йому і його слугам побоїв, пограбунок у них одягу і зброї Луцьким возним «Богданом Княгининским в селе Княгинин». Після отримання селом магдебурзького права в 1618 р. його населення помітно збільшилося, пожвавилося ремісниче життя. Російський період 19 ст[1] Друга світова війнаУ Червоній армії воювали 78 жителів села, з них 31 нагороджений бойовими орденами і медалями Радянського Союзу; 47 воїнів полягли в боях. 17 березня 1944 року селом Княгинине оволоділи війська 13-ї Гвардійської Ровенської Червонопрапорної ордена Суворова кавалерійської дивізії під командуванням генерал-лейтенанта Зубова П. І. У 1966 році за рішенням загальних зборів колгоспників колгоспу «Ленінський шлях» був встановлений пам'ятник воїнам-односельчанам. Повоєнний періодУ 1948 році була створена комсомольська організація, у 1952 - партійна організація. У 70-х рр. налічувалось 33 комуністи та 107 комсомольців. Незалежна Україна12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Демидівської селищної громади Демидівського району[2]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Демидівського району, село увійшло до складу Дубенського району[3]. НаселенняЗа переписом населення України 2001 року в селі мешкало 509 осіб.[4] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
ТранспортЗв'язокВідділення поштового зв'язку розташоване в окремому газифікованому приміщенні. Завідувачка Гачевська Вікторія Володимирівна. Охорона здоров'яОсвітаДіє дошкільний навчальний заклад "Барвінок", завідувачка Безецна Валентина Іванівна. Відкритий у 1991 р., пропрацював 6 років. У 2006 році відновив свою діяльність, але є сезонним у зв'язку з відсутністю опалення. Відвідує 23 дитини, за якими доглядають 6 працюючих.[6]. Княгининська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, у якій навчається 154 учні, працює 26 вчителів. Директор Легенюк Михайло Васильович. Діє музей історії школи, якому наказом МОНУ №353 від 13.06.2005 р. надано звання "зразковий". Функціонує 20 гуртків. РелігіяОкрасою села є Свято-Михайлівська церква Київського Патріархату. Була заснована в 1790 році на кошти поміщика Якубовського. Будувалася під костел. Будівництво тривало шість років і було закінчене в 1796 році. У 1939 році, після об’єднання східних та західних українських земель костел перестав функціонувати, а в цьому приміщенні розпочала свої служби Православна церква. КультураБратська могила радянських воїнів – пам’ятка історії місцевого значення. Пам’ятник увіковічує воїнів Радянської армії, які загинули визволяючи село Княгинине у березні 1944 року. За визволення села загинуло 23 воїни, які поховані у братській могилі. В 1969 році на братській могилі встановлено пам’ятник, які виготовили колгоспники місцевого колгоспу «Ленінський шлях» Кліщ О. Я. та Остапюк Г.І. На теперішній час обеліск замінено. Встановлено новий обеліск у формі зрізаного прямокутника, з хрестом зверху. Напис на обеліску: «Вічна пам'ять односельчанам та воїнам-визволителям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни» Відомі люди
Примітки
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
