У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Торговиця .
Торго́виця — село в Україні , у Підлозцівській сільській громаді Дубенського району Рівненської області . Населення становить 290 осіб.
Географія
Село розташоване на правому березі річки Ікви [ 1] , яка впадає у річку Стир .
Торговиця на мапі Зигмунда Герстмана
Колишня синагога
Історія
Село Торговиця згадується за 14 липня 1446 року як власність Омейдоера, яку князь Свидригайло надав йому як своєму слузі[джерело? ] .
21(25) липня 1520 року Сигізмунд І Старий надає Івану та Федору Івановичам Корецьким привілей на двір Торговиця із прилеглими селами[ 2] .
в 1569 році власником 1/3 маєтку був Богдан Масальський а 2/3 - володів Богуш Федорович Корецький [ 2] .
У 1906 році село Ярославицької волості Дубенського повіту Волинської губернії . Відстань від повітового міста 30 верст, від волості 10. Дворів 136, мешканців 1238[ 3] .
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради , увійшло до складу Української Народної Республіки [ 4] .
У 1929 р. на містечко Торговиця поширені правила міської забудови[ 5] .
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Підлозцівської сільської громади[ 6] .
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Млинівського району , село увійшло до складу Дубенського району[ 7] .
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 383 особи[ 8] .
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[ 9] :
Примітки
↑ Сплав на байдарках по р.Іква (м.Млинів - с.Торговиця 28 км) 25.04.2021 (укр.) , процитовано 20 серпня 2022
↑ а б 14 жовтня 1569 рік – князь Богуш Федорович Корецький подав для запису у луцькі актові книги привілей Сигізмунда I Старого від 21(25?) липня 1520 року, який був наданий князям Федору та Івану Івановичам Корецьким на двір Торговицю та села Лихачівка, Вовничі, Рудливе, Баболоки, Білий Берег, Рудлевець . Історія Рівненщини. Першоджерела . Процитовано 9 грудня 2023 .
↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
↑ (IІІ) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ . static.rada.gov.ua . Процитовано 16 липня 2025 .
↑ Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych z dnia 10 maja 1929 r. rozciągające przepisy dla gmin miejskich na niektóre osiedla gmin wiejskich na obszarze województwa wołyńskiego. — Dz.U. 1929 nr 41 poz. 347 [недоступне посилання ] (пол.)
↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області . www.kmu.gov.ua . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020 .
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 10 лютого 2019 . [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine .]
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 10 лютого 2019 . [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine .]
Література
Посилання