Кодовий штамп

	Кодовий штамп
Дата створення / заснування	1970
Країна	Росія
	Кодовий штамп у Вікісховищі

Кодовий штамп — форма, трафарет з реперными мітками для заповнення числових даних і спрощення їх подальшого розпізнавання автоматизованими засобами через Перцептрон. Найбільш широко дана форма застосовується у поштовому зв'язку СРСР та Росії, де використовується у вигляді індексної сітки на поштових конвертах та картках.

Опис

У Державному стандарті Російської Федерації «ГОСТ Р 51506-99. Поштові конверти. Технічні вимоги. Методи контролю» (2000) дано таке визначення кодового штампу:

Кодовий штамп — трафарет для написання цифр індексу об'єкта поштового зв'язку адресата з реперними мітками, що забезпечують машинне читання зазначених цифр.

Таким чином, поштовий кодовий штамп є спрямовуючою індексною сіткою для нанесення поштового індексу підприємства зв'язку місця призначення при пересиланні поштового відправлення.

Історія

У СРСР індексна сітка стала друкуватися в лівому нижньому куті цілісних речей, що випускаються Міністерством зв'язку СРСР з 1970 року^[1] при переході на автоматичне сортування поштових відправлень.

Індексна сітка на цілій (1) і цілісних (2-4) речах СРСР:
1.Філателістичний конверт із новорічною маркою(1973) та новорічним спецгасінням зроблено на Московському міжнародному поштамті 1 січня 1974 року
2.Одностороння поштова картка з оригінальною маркою та штемпелем спецгасіння, присвячена 175-річчю від дня народження О. Пушкіна(1974)
3. Одностороння поштова картка СРСР з оригінальною маркою, присвячена XII Міжнародному ботанічному конгресу (1975)
4. Одностороння поштова картка з оригінальною маркою, присвячена В. Леніну (1976)

У листопаді 2009 року Пошта Росії оголосила про відкриття першого в Росії автоматизованого сортувального центру, який використовує сучасну технологію сортування. У зв'язку з цим федеральний поштовий оператор відкрив кампанію «Пиши індекс правильно»^[1].

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б Почта России призывает писать индекс правильно. Новости компании. Почта России. 10 листопада 2009. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 21 червня 2010.