Колегія кардиналів

Коле́гія кардина́лів або кардинальська колегія, до 1983 року мала назву Священна колегія кардиналів (лат. Sacrum Cardinalium Collegium) — колегіальний орган, до якого входять усі кардинали Римо-католицької церкви.

Функції

Колегія виконує потрійну функцію:

Дорадчий орган при папі римському.
Орган, що заміщає Папу і здійснює верховну владу в церкві в період «sede vacante».
Орган, який обирає нового Папу на конклаві.

Дорадчу функцію колегія виконує, коли Папа збирає кардиналів на консисторії. Попри те, що в період «sede vacante» до виборів нового Папи колегія керує церквою, її влада суттєво обмежена; колегія не володіє всією повнотою влади Папи (згідно з апостольською конституцією Universi Dominici Gregis).

Склад і структура

Апостольська конституція Папи Сикста V Postquam verus від 1586 року встановила поділ членів Колегії кардиналів на три групи:

Кардинали-єпископи — шість кардиналів з титулами субурбікарних єпархій та патріархи Східних католицьких церков.
Кардинали-священники — архієпископи найважливіших архієпархій з титулами найстаріших римських церков.
Кардинали-диякони — інші члени Колегії, що мають титули історичних дияконатів Риму.

Попри такий поділ, всі кардинали на конклаві рівні й кожен має по одному голосу. Згідно з чинним канонічним правом Католицької церкви всі кардинали мають обов'язок прийняти єпископські свячення, хоча кардинали, яким у момент призначення вже сповнилось 80 років, можуть просити в папи диспензу від цього обов'язку.

Основні функції в Колегії кардиналів

Головою та заступником голови Колегії є Декан Колегії кардиналів та Заступник декана (субдекан або віцедекан). Їх обирають з-поміж себе кардинали-єпископи субурбікарних єпархій, однак їх обрання вимагає папського затвердження. Найстарший за порядком зведення в сан кардинал-пресвітер називається кардиналом-протопресвітером, а найстарший кардинал-диякон — кардиналом-протодияконом. Вони мають спеціальні функції під час конклаву.

Станом на 2022 рік основні функції в Колегії кардиналів виконують: