Колона Юстиніана Колона Юстиніана — візантійська тріумфальна колона, зведена у Константинополі за наказом імператора Юстиніана I на честь перемог його армій у 543 році.[1] Вона стояла в західній частині площі Августейон між собором святої Софії та Великим палацом, доки не була зруйнована османами на початку XVI століття. ОписКолона була грандіозною спорудою, що справляла сильне враження на глядачів. У своєму трактаті Про споруди Прокоп Кесарійський описує її другою, відразу після розповіді про собор святої Софії . Згідно з його описом, колона була встановлена на вершині ступінчастої піраміди, на семи кам'яних сходах якої могли сидіти жителі міста. Сама колона не була суцільною, а складена з величезних прямокутних монолітів, зв'язаних розчином, і прикрашена бронзовими візерунками і вінками. На вершині колони була встановлена обернена на схід кінна статуя Юстиніана. Кінь зображений у русі, його ліва нога «піднята в повітря, ніби він збирається ступити на землю, інша, твердо спирається на камінь, на якому стоїть кінь, з тим щоб зробити наступний крок; задні ж ноги в нього настільки напружені, що коли їм доведеться рушити, вони відразу ж готові». Імператор був одягнений як Ахіллес — на ньому високі черевики, а нога від кісточки без паножів. На нього був одягнений панцир, на голові шолом, увінчаний плюмажем. У руках його не було зброї, тільки куля, увінчана хрестом, що символізує владу імператора над всією землею, досягнуту не силою зброї, а вірою. Права рука статуї витягнута на схід.[2] Історія Колона простояла без пошкоджень до падіння Візантійської імперії, коли вона була описана Никифором Григором[3].
 До XV століття пам'ять про персону, якій присвячена статуя, почала забуватися. Деякі вважали, що це засновник міста, Костянтин Великий, а Кіріако з Анкони, який залишив малюнок колони, вважав, що це Іраклій.[5] Досить було поширене уявлення, що колона і, зокрема, куля (лат. globus cruciger) є генієм місця. Відповідно, його падіння у період між 1422 і 1427 роками було сприйнято як знак майбутньої катастрофи.[5] Безпосередньо після падіння Константинополя в 1453 році османи не стали демонтувати статую. Принаймні, на основі аналізу гравюр з «Хроніки» німецького мандрівника Гартмана Шеделя можна зробити висновок, що в 1490 році вона ще знаходилася на колоні.[4] Руйнування статуї та колони сталося близько 1515 року .[6] П'єр Жіль, французький учений, який відвідав місто в 1540-х роках, залишив свідоцтво про фрагменти статуї, що лежали в палаці Топкапи, перед тим як вони були переплавлені на гармати.[6] Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
