Прокопій Кесарійський
Прокопій Кесарійський (грец. Προκόπιος, лат. Procopius; 500, Кесарія Палестинська — 565 або 1 квітня 562, Константинополь) — візантійський пізньоантичний історик. ЖиттяНародився у Кесарії Палестинській в аристократичній родині. Прокопій Кесарійський, будучи з 527 року радником полководця Велізарія, брав участь у походах проти персів, вандалів і остготів. Автор «Історії війн Юстиніана» (8 книг, завершена в 553), «Про будови» (553—555); опис будівництва при імператорі Юстиніані (482 або 483—565) та «Таємної історії» (близько 550; памфлет проти Юстиніана і Феодори). Твори Прокопія Кесарійського — важливе джерело з внутрішньої і зовнішньополітичної історії Візантії й сусідніх держав кінця 5-6 століття, містять цінні відомості про східних і південних слов'ян та гуно-тюркські племена, суспільний устрій, господарство, організацію війська, побут тощо, подають історію їхнього вторгнення на Балкани. У книзі «Таємна історія» (550 рік), що розповідала про скандальну хроніку імператорського двору, вперше вжив термін «анекдот».[5] Виноски
Джерела та література
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia