Колядко Микола Миколайович
Микóла Миколáйович Коля́дко (17 грудня 1951, Запоріжжя, УРСР ‒ 15 лютого 1999, Запоріжжя, Україна) — український художник, член Національної спілки художників України (1987)[1], член творчого обʻєднання художників фірми «Проміс» (1991 ‒ 1996)[2]. ЖиттєписНародився 17 грудня 1951 року в Запоріжжі. Перші художні навички здобув у Запорізькій дитячій художній школі (1964‒1968). Навчався у Дніпропетровському художньому училищі (1968‒1972), живописно-педагогічне відділення, майстерня В. С. Загубибатька[3]. Працював у Запорізькому художньо-виробничому комбінаті (1975‒1991), живописно-монументальний цех[3]. Викладав у Вищому професійному училищі № 6, м. Запоріжжя (1996‒1997), малюнок на відділенні дизайну[3]. Трагічно загинув 15 лютого 1999 в Запоріжжі. РодинаДружина: Колядко Наталія Василівна (нар. 1953), член Національної спілки художників України (2000). Син Денис (нар. 1977). ТворчістьУже змолоду вирізнявся своєю творчою самобутністю й намагався відсторонитися від офіційного мистецтва, тому відразу звернувся до народної та козацької тематики[4][3]. Колядку було вельми властиве філософське бачення світу. За твердженням О.Алексєєвої, вже в 1970-ті й на початку 1980-х він формулює «головні метафізичні засади власної художньої поетики…»[5] В основі його манери ‒ досить абстрактна й дугоподібна лінія[3], що виявляється ніби кодом сферичності та тілесності[6]. Чи буде це поверхня Землі, чи її пагорби, чи вигини жіночого тіла, чи «сезаннівські» яблука. Роботи Колядка зберігаються в Запорізькому обласному художньому музеї, в Ізмаїльській картинній галереї, у приватних колекціях України, Польщі, Німеччини, США[3]. Виставки
Видання
Примітки
Джерела
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia