Колібрі-довгодзьоб зеленолобий
Колі́брі-довгодзьо́б зеленолобий[2] (Doryfera ludovicae) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці. Опис  Довжина птаха становить 10,4 см, вага 5,7 г. У самців на лобі є помітна блискуча зелена пляма, тім'я зелене, на потилиці і шиїз боків мідно-руда пляма. Решта верхньої частини тіла зелена з бронзовим відблиском, надхвістя має бірюзовий відтінок. Нижня частина тіла тьмяно-чорнувато-сіро з зеленуватим відтінком. Хвіст округлий, синювато-чорний, крайні стернові пера мають сіруваті кінчики. Дзьоб дуже довгий, його довжина варіюється від 29 до 36,5 мм, в залежності від популяції. Забарвлення самиць загалом є подібне до забарвлення самців, однак блискуча пляма на лобі у них дещо менш яскрава. У представників підвиду D. l. veraguensis лоб більш темний, дзьоб довший, а нижня частина тіла більш чорнувата, ніж у представників номінативного підвиду. ПідвидиВиділяють два підвиди:[3]
Поширення і екологіяЗеленолобі колібрі-довгодзьоби мешкають в Коста-Риці, Панамі, Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть у вологих гірських і хмарних тропічних лісах, часто поблизу струмків. Зустрічаються переважно на висоті від 750 до 2300 м над рівнем моря, у Венесуелі на висоті від 1600 до 2200 м над рівнем моря, в Колумбії на висоті від 900 до 2700 м над рівнем моря, в Еквадорі на висоті від 1100 до 1700 м над рівнем моря, в Перу на висоті від 800 до 2850 м над рівнем моря. Зеленолобі колібрі-капуцини живляться нектаром різноманітних квітучих рослин. Вони віддають перевагу нектару чагарників з великими, звисаючими суцвіттями, зокрема, з родили вересових, а також нектару омели. Захищають кормові території. Гніздо чашоподібне, робиться з лиски деревовидних папоротей, моху і павутиння, прикріплюється до коріння дерев або до моху. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 20-21 день, пташенята покидають гніздо через 29-30 днів після вилуплення. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
