Колібрі-жарокрил мексиканський

? Колібрі-жарокрил мексиканський
Мексиканський колібрі-жарокрил (Заповідник «Хмарний ліс Монтеверде[en]», Коста-Рика)
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes) Родина: Колібрієві (Trochilidae) Підродина: Колібрині (Trochilinae) Триба: Trochilini Рід: Колібрі-жарокрил (Eupherusa) Вид: Колібрі-жарокрил мексиканський
Біноміальна назва
Eupherusa eximia (DeLattre, 1843)
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Ornismya eximia
Посилання
Вікісховище: Eupherusa eximia Віківиди: Eupherusa eximia EOL: 45509562 ITIS: 555178 МСОП: 22687632 NCBI: 472809

Колі́брі-жарокри́л мексиканський^[2] (Eupherusa eximia) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці.

Довжина птаха становить 8-11,5 см, вага 4,27 г. У самців верхня частина тіла трав'янисто-зелена, надхвістя має бронзовий відтінок. Другорядні махові пера рудувато-коричневі. три центральна пари стернових пер темно-бронзово-зелені, дві крайні пари стернових пер мають чорні зовнішні опахала і білі з чорними кінчиками внутрішні опахала. Нижня частина тіла яскраво-зелена з металевим відблиском, нижні покривні пера хвоста білі. Дзьоб прямий, чорний, довжиною 18-19 мм. У самиць верхня частина тіла трав'янисто-зелена, шия і нижня частина тіла попелясто-сірі або бурувато-сірі, на боках зелені плями з металевим відблиском. Скроні темні, навколо очей білі кільця. Центральці стернові пера мають чорнуваті кінчики на внутрішніх опахалах.

Самці підвиду E. e. nelsoni є більшими, ніж самці номінативного підвиду, нижня частина тіла у них більш жовтувато-зелена, чорні кінчики крайніх стернових у них більш чіткі. Самці підвиду E. e. egregia є дещо більшими, ніж самці номінативного підвиду, чорні плями на зовнішніх опахалах крайніх стернових пер у них обмежені кінчиками пер. У самиць цього підвиду крайня пара стернових пер повністю біла.

Виділяють три підвиди:^[3]

• E. e. nelsoni Ridgway, 1910 — південний схід Мексики (Веракрус і Оахака);
• E. e. eximia (Delattre, 1843) — від центрального Чіапаса на крайньому сході Мексики до центрального Нікарагуа;
• E. e. egregia Sclater, PL & Salvin, 1868 — Коста-Рика і західна Панама.

Синьоголові колібрі-жарокрили мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці і Панамі. Вони живуть у вологих вічнозелених гірських лісах, в сосново-дубових і широколистяних лісах, в хмарних лісах і на узліссях. В Мексиці зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря, в Гондурасі на висоті від 300 до 1800 м над рівнем моря, в Коста-Риці на висоті від 300 до 2450 м над рівнем моря.

Синьоголові колібрі-жарокрили живляться нектаром квітучих дерев Inga, квітучих чагарників з родин акантових і маренових і епіфітів з родів Clusia, Besleria, Salvia. Сезон розмноження в Мексиці триває з квітня по серпень, в Коста-Риці з вересня по квітень. Гніздо чашоподібне, робиться з моху і червоних лишайників, розміщується на висоті від 1 до 3 м над землею. В кладці 2 яйця.

Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.