Колібрі-шаблекрил санта-мартинський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Колібрієві (Trochilidae)
Підродина:	Колібрині (Trochilinae)
Триба:	Trochilini
Рід:	Колібрі-шаблекрил (Campylopterus)
Вид:	Колібрі-шаблекрил санта-мартинський

Біноміальна назва

Campylopterus phainopeplus
Salvin & Godman, 1879

Ареал виду

Посилання

Вікісховище:	Campylopterus phainopeplus
Віківиди:	Campylopterus phainopeplus
ITIS:	555067
МСОП:	22687086
NCBI:	2744907

Колі́брі-шаблекри́л санта-мартинський^[2] (Campylopterus phainopeplus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)^[3]. Ендемік Колумбії.

Опис

Довжина птаха становить 13 см. Самці мають переважно зелене, блискуче забарвлення, горло і груди у них сині, блискучі. Хвіст прямокутної форми, сталево-синьо-чорний. У самиць верхня частина тіла зелена, блискуча, передня частина тімені і щоки більш тьмяні. Нижня частина тіла сіра. боки і гузка зелені. Хвіст зелений з вузьким сірим кінчиком. Дзьоб міцний, довжиною 25 мм, дещо вигнутий.

Поширення і екологія

Санта-мартинські колібрі-шаблекрили є ендеміками гірського масиву Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на півночі Колумбії^[4]. Під час сухого сезону (з лютого по травень) вони живуть на узліссях вологих гірських тропічних лісів і трапляються на тінистих кавових плантаціях, де живляться нектаром бананів, а під час сезону дощів (з червня по жовтень) зустрічаються у відкритому парамо, на висоті до 4800 м над рівнем моря (на висоті снігової лінії).

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. Хоча на початку XX століття вид вважався локально поширеним, з 1946 року санта-мартинські колібрі-шаблекрили не спостерігалися, поки не були повторно відкриті у 2010 році^[4]^[5]. У 2022 році самець цього виду був сфотографований. За оцінками дослідників, популяція санта-мартинських колібрі-шаблекрилів становить менше 50 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Campylopterus phainopeplus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 серпня 2022
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 серпня 2022.
↑ ^а ^б Garg, Moohita Kaur (5 серпня 2022). Rare hummingbird believed to be extinct spotted after ten years. wionews.com. WION. Процитовано 7 серпня 2022.
↑ Cara, Ed (5 серпня 2022). One of the World's Rarest 'Lost Birds' Photographed in Colombia. Gizmodo. Процитовано 13 серпня 2022.