Конвой PQ 16
Конвой PQ 16 (англ. Convoy PQ 16) — арктичний конвой транспортних і допоміжних суден у кількості 35 одиниць, який у супроводженні союзних кораблів ескорту прямував від берегів Ісландії до радянських портів Мурманськ та Архангельськ. 21 травня 1942 року конвой вийшов з ісландської затоки Хваль-фіорд та прибув до Мурманська 30 травня і до Архангельська 1 червня відповідно. Під час переходу морем унаслідок атак німецьких Люфтваффе та Крігсмаріне було потоплено 8 транспортів (6 суден затопили бомбардувальники He 111 та Ju 88 бомбардувальних ескадр I./KG 26 і KG 30, одне судно затонуло внаслідок атаки U-703 і одне судно затонуло в результаті підриву на міні). Історія конвою21 травня 1942 року конвой PQ 16, що складався з 35 торговельних суден: 21 американського, 4 радянських, 8 британських, 1 голландського та одного з панамською реєстрацією, вийшов з ісландської затоки Хваль-фіорд у супроводженні кораблів ближнього ескорту. Конвой очолював комодор Н. Гейл на судні Ocean Voice. Ближній супровід очолював есмінець «Ашанті» і складався з есмінців «Галанд», «Волонтір», «Акейтіз» та «Мартін», допоміжного корабля ППО «Аланбенк», чотирьох корветів класу «Флавер», одного тральщика і чотирьох траулерів. Конвой також дистанційно підтримували дві групи підтримки: крейсерські сили прикриття на чолі з контрадміралом Гарольдом Барроу на крейсері «Найджерія», до складу якого входять крейсери «Кент», «Ліверпуль», «Норфолк» і есмінці «Онслоу», «Марна» та «Орібі», а також Сили далекого прикриття конвою з лінкорами «Дюк оф Йорк» і «Вашингтон», авіаносцем «Вікторіос», крейсерами «Лондон» та «Вічита» і 13 есмінцями. 25 травня PQ 16 зустрів свій крейсерський ескорт, але о 6:00 ранку його помітив розвідувальний літак Fw 200 «Кондор», який розпочав відстеження транспортного конвою. З вечора того ж дня Люфтваффе розпочали атаки, які тривали протягом наступних п'яти днів, поки конвой не увійшов у зону прикриття радянськими винищувачами. Одне судно було пошкоджене і змушене повернулося під супроводом до вихідного порту. 26 травня всі повітряні атаки відбивалися, але американський суховантаж Syros був торпедований U-703 і затонув. З 27 травня повітряні атаки наростали і німцям вдалося прорвати протиповітряну оборону похідного ордера; три судна були потоплені, ще одне пошкоджено близько середини дня. У середині дня ще одне затонуло внаслідок атак німецьких торпедоносців та одне пошкоджено. Ввечері німецькі пілоти затопили ще два судна та одне пошкодили. 28 травня на посилення конвою підійшла Східна місцева група ескорту — три радянські есмінці та чотири тральщики. Їхня додаткова вогнева міць дозволила відбити всі подальші повітряні атаки. 29 травня конвой розділився, шість суден по прямували до Архангельська, а решта вирушила до порту Мурманська. Кораблі та судна конвою PQ 16Транспортні судна
Судна, що затонули внаслідок атаки ПЧ
Судна, що затонули внаслідок атаки авіації
Судна, що затонули внаслідок підриву на міні
Кораблі ескортуДив. також
Примітки
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Конвой PQ 16
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia