Конвой QP 13
Конвой QP 13 (англ. Convoy QP 13) — зворотній арктичний конвой транспортних і допоміжних суден у кількості 35 одиниць, який у супроводженні союзних кораблів ескорту здійснив перехід від радянських портів Архангельськ і Мурманськ до берегів Ісландії. 26 червня 1942 року конвой транспортних суден вийшов з Архангельська, 28 червня до нього приєдналися судна з Мурманська і продовжив рух. 7 липня 1942 року рештки транспортного конвою прибули у Сейдісфіордюр в Ісландії. ІсторіяКонвой QP 13 вийшов з Архангельська 26 червня 1942 року, посилений місцевим супроводом з радянських есмінців «Гремящий», «Грозний» і «Куйбишев», британським есмінцем «Тартар» і тральщиками «Брамбл», «Хазард», «Леда» і «Сігал». 29 червня місцевий супровід був замінений на протиповітряний ескорт з есмінців типу «Хант» «Бланкні», «Міддлтон» та «Вітленд». 30 червня німецька повітряна розвідка знайшла конвой QP 13 за 290 км на північ від мису Нордкап. U-88 стежив за кораблями конвою до 2 липня; але адмірал Губерт Шмундт наказав німецьким військам ігнорувати порожні кораблі, що прямували на захід, і зосередитися на завантажених кораблях конвою PQ 17, що прямував на схід. 4 липня есмінці типу «Хант» відокремилися, коли конвой QP 13 був поза зоною дії німецьких бомбардувальників. 5 липня 1942 року конвой QP 13 увійшов у смугу туману. У поганій видимості тральщик «Найджер» прийняв айсберг за Північно-Західний мис Ісландії, і шість торгових суден прослідували за ним, випадково наразившись на мінне поле Northern Barrage SN72, закладене місяцем раніше біля входу в Данську протоку. Усі сім кораблів підірвалися на морських мінах, і з 127 чоловіків на борту «Найджер» в живих залишилося лише вісім людей. Серед суден, що потрапили на мінне поле врятувався лишень Exterminator. 7 липня Уцілілі кораблі, що прямували до Рейк'явіка, були супроводжені в порт місцевим супроводом з морських траулерів «Сент-Ельстан» і «Леді Мадлен». Кораблі та судна конвою QP 13Транспортні судна
Судна, що затонули внаслідок підриву на міні
Судна, що дістали пошкоджень унаслідок підриву на міні
Кораблі ескортуДив. також
Примітки
Посилання
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia