Кондиціона́ліс, іноді кондиціона́л[1][2], кондиціона́ль (лат.modus conditionalis, від conditio — «умова») — вид граматичного способу, який виражає дії, бажані або можливі за певних умов. В українському мовознавстві часто описується як «умовний спосіб», але це слід визнати не зовсім точним: бо під цим словосполученням можуть матися на увазі два різних граматичних способи: як кондиціоналіс, так і кон'юнктив (modus conjunctivus) — дещо інша категорія, що відрізняється за функціями і формою від кондиціоналіса. Подібне нерозрізнення пояснюється тим, що в українській мові, як і в інших східнослов'янських, обидва способи збігаються за формою в «умовному способі», лише деякі функції кон'юнктива виражаються за допомогою дійсного[3].
Характеристика
Різновидом кондиціоналіса є ірреаліс — форма, що виражає неможливість здійснення дії у даних умовах.
Англійські дієслова не мають синтетичних (флективних) форм кондиціоналіса, тільки модальні дієсловаcould, might, should та would можна в певних контекстах розглядати як кондиціональні форми дієслів can, may, shall і will відповідно. Те, що називається в англійській «кондиціоналісом» або «умовним способом» (conditional mood, conditional), утворюється перифразно (аналітично) за допомогою модального дієслова would у сполученні з інфінітивом (без частки to) смислового дієслова. У деяких випадках (перша особа однини й множини) замість would вживаються дієслова shall і will. Окрім того, вищезгадані could, might і should теж можуть заміняти would для вираження слушної модальності на додаток до кондиціональності («умовності»).
В англійській мові три типи кондиціональних речень[4], які можна назвати «фактичним» (factual), «предикативним» (predictive) і «контрафактичним» (counterfactual):
«Фактичний кондиціоналіс» (factual conditional, «conditional 0») — When I feel well, I sing («Коли я почуваюся добре, я співаю»);
«Предикативний кондиціоналіс» (predictive conditional, «conditional I») — If I feel well, I will sing («Якщо я почуватимуся добре, я співатиму»);
«Контрафактичний кондиціоналіс» (counterfactual conditional, «conditional II», «conditional III») — If I felt well, I would sing («Якби я почувався добре, я б співав») або If I had felt well, I would have sung («Якби я почувався добре, я б проспівав»). Він являє собою англійський варіант ірреаліса.
Кондиціональність може виражатися часово-аспектними формами[5]. Розрізняють простий кондиціоналіс (would sing), тривалий кондиціоналіс (would be singing), кондиціональний перфект (would have sung) і кондиціональний тривалий перфект (would have been singing). Перші два види ще називають «кондиціоналісом теперішнього» (present conditional), а перфектні форми — «кондиціоналісом минулого» (past conditional).
У німецькій мові для вираження кондиціональності вживають дві конструкції.
Konjunktiv Futur II (Konjunktiv II, Futur I) відповідає англійському кондиціоналісу теперішнього. Утворюється за допомогою допоміжного дієслова werden у формі кон'юнктива в сполученні з інфінітивом смислового дієслова:
Ich würde singen («Я б співав»).
Konditional Perfekt (Konjunktiv II, Futur II) відповідає англійському кондиціоналісу минулого. Являє собою форму перфектної конструкції, яка, як відоме, використовує допоміжне дієслово haben або sein (залежно від типу смислового дієслова) у сполученні з пасивним дієприкметником (Partizip II) смислового дієслова. Допоміжне ж дієслово кондиціональної форми являє собою форму кон'юнктива цих дієслів: hätte/st/t/n чи wäre/st/t/n[6].
Ich hätte gesungen («Я б (тоді) проспівав»)
Sie wären gekommen («Вони б (тоді) прийшли»)
Романські мови
У той час як латина використовувала дійсний спосіб і кон'юнктив в умовних реченнях, більшість романських мов розвинули окрему парадигму кондиціонала.
Румунська мова використовує у кондиціоналі аналітичну конструкцію. Модальні клітики утворені змішанням індикативних і кон'юнктивних форм латинського дієслова habēre:
aș + cânta — «я б співав». Клітик aș (старорумунська форма ași) продовжує латинську плюсквамперфектну форму кон'юнктива habessim (пор. форми імперфекта кон'юнктива в інших романських мовах — італ.avessi, фр.eusse), на основі якого утворилися романські імперфектні форми кон'юнктива[7].
ai + cânta — «ти б співав». Клітик ai походить, здогадно, від нар.-лат. *eas < лат.habēbās — форми імперфекта дійсного способу другої особи однини.
ar + cânta — «він би співав» («вона б співала»). Клітик ar (старорумунська форма ară) походить, здогадно, від habēret — імперфектної форми кон'юнктива третьої особи однини.
am + cânta — «ми б співали». Клітик am походить, здогадно, від нар.-лат. *eamus < лат.habēbāmus — форми імперфекта дійсного способу першої особи множини.
ați + cânta — «ви б співали». Клітик ați походить, здогадно, від нар.-лат. *eatis < лат.habēbātis — форми імперфекта дійсного способу другої особи множини.
ar + cânta — «вони б співали». Клітик ar (старорумунська форма ară) походить, здогадно, від habērent — імперфектної форми кон'юнктива третьої особи множини.
У старорумунській мові також вживався кондиціоналіс з формами імперфекта дієслова vrea («хотіти»): vrea cânta — «я б проспівав», vreai cânta — «ти б співав»[8]. До XVII ст. старорумунська також зберігала синтетичні форми кондиціонала: cântare — «я б співав», darear — «він би дав», що походять або від латинського перфекта майбутнього або від перфекта кон'юнктива (чи утворилися внаслідок змішання їх)[9]. Схожі синтетичні форми досі збереглися в арумунській та істрорумунській мовах.
Французька мова
У французькій мові кондиціоналіс (conditionnel) може бути трьох форм:
Кондиціоналіс теперішнього (conditionnel présent) утворюється від форми інфінітива (у неправильних дієслів — від основи майбутнього часу) доданням особових закінчень, схожих на закінчення імперфекта (-ais, -ais, -ait, -ions, -iez, -aient). Наприклад, je chanterais — «я б проспівав», je serais — «я би був», je ferais — «я б зробив».
Кондиціоналіс минулого 1-ша форма (conditionnel passé 1re forme) утворюється аналогічно «майбутньому попередньому» (futur antérieur du passé) — за допомогою форми кондиціоналіса теперішнього допоміжного дієслова avoir і пасивного дієприкметника (participe passé) смислового дієслова. Наприклад, j'aurais chanté — «я б (тоді) проспівав»
Кондиціоналіс минулого 2-га форма (conditionnel passé 2re forme) утворюється аналогічно плюсквамперфекту кон'юнктива (subjonctif plus-que-parfait) — за допомогою форми імперфекта кон'юнктива допоміжного дієслова avoir і пасивного дієприкметника (participe passé) смислового дієслова. Наприклад, j'eusse chanté — «я б (тоді) проспівав».
Слов'янські мови
Питання походження кондиціоналіса в слов'янських мовах досі не розв'язане. У пам'ятках слов'янських мов засвідчені дві форми частки би, їх називають *bimь- і *byxъ- формами (частки наведено у формах першої особи однини, відмінювання форми *bimь- дане в таблиці, відмінювання форми *byxъ- див. Праслов'янський аорист). Деякі мовознавці (наприклад, Міклошич) убачали у варіанті *byxъ форму аориста дієслова *byti («бути»), що надалі стала дублювати ранішу форму *bimь-. Так, варіанти з першою формою трапляються у пам'ятках слов'янської писемності лише в південнослов'янському ареалі, у західнослов'янських і східнослов'янських (давньоруському ізводі) відома тільки форма *byxъ[10].
На думку А. Мейє, форма *bimь- (у 2-й і 3-й особах *bi), може бути колишньою формою оптатива дієслова *byti (він порівнював його з лат.fiō, fīs). Існує гіпотеза походження кондиціоналіса і від плюсквамперфекта, у цьому разі форму *byxъ розглядають не як аорист, а як плюсквамперфект від *byti. Навіть припускають, що форма *bimь- могла бути діалектною, поширеною лише в південнослов'янському ареалі, а основною праслов'янською формою слід вважати *byxъ[10].
У сучасних слов'янських мовах кондиціоналіс може утворюватися по-різному:
з незмінною часткою би + особова форма дієслова бути (словацька, деякі діалекти македонської, окремі форми зафіксовані і в пам'ятках великоруського ізводу церковнослов'янської);
за допомогою частки би з особовими закінченнями (польська);
В українській мові, як в інших східнослов'янських, білоруській і російській, кондиціоналіс утворюється за допомогою частки «би», яка ставиться перед смисловим дієсловом або після нього:
Я б зробив (або я зробив би), я б зробила (або я зробила б).
Ти б зробив (або ти зробив би), ти б зробила (або ти зробила б).
Він би зробив (або він зробив би), вона б зробила (або вона зробила б).
Характерною ознакою є те, що частка «би» у положенні після голосних стягається до «б».
У ввідних підрядних реченнях умовних конструкцій би зливається з сполучником як у сполучник якби: «Якби в мене був настрій, я б проспівав».
В українському діалектному мовленні (лемківському, гуцульському) засвідчені й інші форми кондиціоналіса, у яких частка «би» відмінюється за особами і числами, подібно кондиціоналісу в польській мові. Приклади: «Янчик, Янчик, што би'с зробив», «Зробив бим-ся сивим пташком» (пісня), «Полетів бим на край світа» (лемківська пісня «Америцький край»).
У праслов'янській мові кондиціоналіс утворювався аналітично — від l-дієприкметника і особливих форм дієслова *byti, що являли собою, як вважається, залишки стародавнього оптатива[11][12]:
Чоловічий рід
Жіночий рід
Середній рід
Перша особа однини
*neslъ bimь
*nesla bimь
*neslo bimь
Друга особа однини
*neslъ bi
*nesla bi
*neslo bi
Третя особа однини
*neslъ bi
*nesla bi
*neslo bi
Перша особа двоїни
*nesla bivě
*neslě bivě
*neslě bivě
Друга особа двоїни
*nesla bista
*neslě bista
*neslě bista
Третя особа двоїни
*nesla biste
*neslě biste
*neslě biste
Перша особа множини
*nesli bimъ
*nesly bimъ
*nesla bimъ
Друга особа множини
*nesli biste
*nesly biste
*nesla biste
Третя особа множини
*nesli bǫ
*nesly bǫ
*nesla bǫ
Польська мова
У польській мові кондиціоналіс утворюється за допомогою частки by («би»), що або приєднується до смислового дієслова, або ставиться окремо перед ним. Для 1-ї і 2-ї осіб до частки додаються особові закінчення -m, -ś, -śmy, -ście.
У російській мові, як і в українській, кондиціоналіс утворюється за допомогою частки бы, яка ставиться перед смисловим дієсловом або після нього:
я бы сделал або я сделал бы. Стягнення частки бы до б після голосних відбувається рідко: я сделала бы, стало бы (рідше я сделала б, стало б).
Санскрит
У санскриті кондиціоналіс за будовою є імперфектом від основи майбутнього часу, наприклад: akariṣyām («я зробив би»)[14].
