Нижньолужицька мова

Нижньолужицька мова
Нижньолужицька мова
dolnoserbšćina, dolnoserbska rěc
	Мапа поширення нижньолужицької мови
Поширена в	Історична область Лужиця (Німеччина)
Регіон	Федеральна земля Бранденбург
Носії	≈14 000
Писемність	Латинка
Класифікація	Індо-Європейська Слов'янська Західнослов'янська
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1	—
ISO 639-2	dsb
ISO 639-3	dsb
IETF	dsb

Нижньолу́жицька мо́ва (н.-луж. dolnoserbska rěc) — одна з двох лужицьких мов. Належить до західнослов'янської підгрупи слов'янських мов. Писемність на базі латиниці створена у XVI столітті. Нижньолужицька мова має більшу подібність із польською, в той час як верхньолужицька ближча до чеської. Яскравим представником її був поет Мато Косик (1853—1940).

Розповсюдження

Нижньолужицькою мовою розмовляють в Нижній Лужиці на невеликій території біля Котбуса (Федеральна земля Бранденбург). Вуличні написи тут зазвичай двомовні. У Котбусі є 1 нижньолужицька гімназія, з підтримкою мови і культури. За різними даними, кількість носіїв становить від 5 до 15 тисяч осіб. Водночас кількість мовців, які активно користуються нижньолужицькою, є меншою. Нижньолужицька є мовою, що вимирає. Зокрема, про це свідчать демографічні дані, згідно з якими більшість активних носіїв нижньолужицької є літніми людьми. Молодь із практичних міркувань користується німецькою мовою. Існують спроби зберегти мову від вимирання. Серед найважливіших таких програм варто зазначити так звану «Вітай-програму», що ставить за мету розвиток нижньолужицької мови починаючи з дитячих садочків. Однак результати програми незадовільні.

Мовознавча характеристика

Нижньолужицька мова має певні відмінності з верхньолужицькою, зокрема:

Фонетичні особливості:

Збереження звуку g (в верхньолужицькій — h.),
r змінюється на š після приголосних p, t, k (трава = tšawa),
č змінюється на c (час = cas).

Морфологічні особливості:

Збереження двоїни,
Особливі форми минулого часу (аорист та імперфект),
Збереження супіна (що не зберігся в інших слов'янських мовах, окрім словенської).

Щодо лексичних особливостей нижньолужицької мови, варто відзначити більший, аніж у верхньолужицькій, вплив німецької мови.

Нижньолужицька абетка

Докладніше: Лужицька абетка

Літера		Назва	Літера		Назва	Літера		Назва
A	a	a	CH	ch	cha	Ŕ	ŕ	eŕ, veke eŕ
B	b	bej	I	i	i	S	s	es
C	c	cej	J	j	jot	Š	š	eš
Č	č	čej	K	k	ka	Ś	ś	śej
Ć	ć	ćej	Ł	ł	eł	T	t	tej
D	d	dej	L	l	el	U	u	u
DŹ	dź	dźej	M	m	em	W	w	wej
E	e	e	N	n	en	Y	y	y
Ě	ě	jet, ět	Ń	ń	eń	Z	z	zet
F	f	ef	O	o	o	Ž	ž	žet
G	g	gej	P	p	pej	Ź	ź	źej
H	h	ha	R	r	er

Нижньолужицькі засоби масової інформації

Першою газетою, котра публікувала свої матеріали нижньолужицькою мовою, була Bramborski Serbski Casnik. Ці матеріали з'явились у 1848 році. Пізніше, друк було продовжено газетою Nowy Casnik. Nowy Casnik після заборони був наново заснований у 1947 році, але, передусім, як тижневий додаток газети «Нової доби». З 1954 Nowy Casnik знову виходить щотижня. Тепер Nowy Casnik є двомовним. Наклад Nowy Casnik — 1100 примірників. Також друкуються деякі книжки нижньолужицькою мовою. Для дітей є щомісяця журнал Płomje тиражем від 850.

На телебаченні з 1992 року виходить щомісячний тележурнал Łužyca. Його ведучими є поперемінно Анея Похонч та Крістіан Матеє. Кожні 3 місяці транслюється однотематична програма.

На радіо Берлін — Бранденбурґ (RBB) записуються і транслюються передачі нижньолужицькою мовою. Нижньолужицька молодіжна передача «Bubak» створюється нижньолужицькою молоддю, а потім її транслює RBB.

Приклад

«Заповіт» Т. Шевченка нижньолужицькою мовою (переклав Юрій Кох, серболужицький поет)

WOTKAZ Gaž ja wumru, zakopajśo mě na gorce w stepje, mě w ukrainskej zemi dajśo wotpocnuś najlěpjej. Až mogł šyroko ja glědaś na brjog Dnjepra, skały, až mogł šum ja rěki słyšaś, wiźeś jeje žwały. Gaž jo wotběžał do morja z winikowej' kšeju, potom akle, duša moja, měr ja w kraju změju. Wšykno pišću a cu leśeś gorjej wušym bogam, daniž njekśě wo nas weźeś, pomagaju błudam. Połožćo mě. A se zwigńśo, roztergajśo rjeśaz, ze kšeju winikow se myjśo, taki jo moj wotkaz. Potom w lichotnem zas kraju bratš b'źo bratva rozměś. W njom se dajśo — ja was znaju — na mnjo chylku spomnjeś.