Кондратов Віктор Іванович

Віктор Кондратов
Особисті дані
Повне ім'я	Кондратов Віктор Іванович
Народження	10 травня 1952(1952-05-10)
	Київ, СРСР
Смерть	6 листопада 2024(2024-11-06) (72 роки)
Зріст	177 см
Вага	73 кг
Громадянство	Україна
Позиція	Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1969—1974 «Динамо» К 16 (0) 1975—1981 «Шахтар» Д 192 (1) 1982—1983 СКА «Карпати» 51 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2004—2007 «Динамо» К (дубль) 2007—2008 «Динамо-3»
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 25 квітня 2013.
** Тільки на посаді головного тренера.

Ві́ктор Іва́нович Кондра́тов (10 травня 1952, Київ, СРСР — 6 листопада 2024) — радянський футболіст, що виступав на позиції лівого захисника, та український тренер. Майстер спорту СРСР (1974). Володар Кубка СРСР (1980), багаторазовий призер чемпіонатів країни.

Віктор Кондратов народився у Києві, де й почав займатися футболом у ДЮСШ «Динамо», потрапивши у 1962 році в одну групу з Олегом Блохіним, Валерієм Зуєвим та Олександром Даміним. Першими тренерами хлопців були Олександр Леонідов та Віталій Голубєв. Після футбольної школи Кондратов стабільно грав у дублюючому складі киян, проте стати повноцінним гравцем першої команди йому так і не вдалося.

У 1975 році Віктор Кондратов перейшов до лав донецького «Шахтаря». В першому ж сезоні разом з командою завоював срібні нагороди чемпіонату. Однак найбільшим успіхом можна вважати здобуття Кубка СРСР у 1980 році. Загалом Кондратов провів у Донецьку 7 років, протягом яких був одним з лідерів колективу та постійним гравцем основного складу. Окрім функцій лівого захисника, виконував роботу персональника. Залишити колектив довелося через конфлікт з керівництвом клубу.

Пропозицію перейти до складу СКА «Карпати» отримав від Степана Юрчишина, коли відпочивав у Трускавці. Відіграв за команду два роки, після чого відбув до Чехословаччини, де обійняв посаду граючого тренера команди групи радянських військ. Втім, надовго там не залишився та незабаром повернувся на Батьківщину.

У 1988 році закінчив Вищу школу тренерів і отримав пропозицію очолити групу юнаків 1977 року народження у ДЮСШ «Динамо». Після останнього повернення Лобановського до клубу в 1998 році був призначений тренером «Динамо-2», де допомагав Зуєву та Онищенку. З червня 2004 року обіймав посаду старшого тренера динамівського дубля. Протягом 2007–2008 років тренував команду другої ліги «Динамо-3». З 2010 року працює у відділі селекції «Динамо».

Помер 6 листопада 2024 року^[1].

Командні трофеї

• Володар Кубка СРСР (1): 1980
• Фіналіст Кубка СРСР (1): 1973
• Срібний призер чемпіонату СРСР (4): 1972^[2], 1973^[3], 1975, 1979
• Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1): 1978
• Провір 3 поєдинки у чемпіонську сезоні «Динамо» (1): 1974

Індивідуальні досягнення

• Майстер спорту СРСР (1974)
• У списках «33-х найкращих футболістів СРСР» (1): 1978 (№ 3)

• Профіль гравця (рос.) . «Footbook». Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 25 квітня 2013. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
• Статистика міжнародних матчів (рос.) . «КЛІСФ». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 25 квітня 2013. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)

Інтерв'ю

• Дмитро Шаповал (2004). Віктор Кондратов — з дубля в дубль. Динамо Київ. 5(16): 42—45. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 25 квітня 2013.
• Віктор Кондратов: В Донецьку я київський, в Києві - донецький. Офіційний сайт ФК «Шахтар». 10 травня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2013. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)