Коновалов Максим Валерійович

Максим Коновалов Максим Валерійович Коновалов
Сержант
Загальна інформація
Народження	20 квітня 1979(1979-04-20) Охтирка, Сумська область
Смерть	26 лютого 2022(2022-02-26) (42 роки) Охтирка, Сумська область
Національність	українець
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Інженерні війська
Формування	91 ОПОЗ
Війни / битви	російсько-українська війна

Макси́м Вале́рійович Конова́лов (20 квітня 1979 — 26 лютого 2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Народився 20 квітня 1979 року в місті Охтирка Сумської області.

Військову службу проходив у 91 окремому Охтирському полку підтримки.

За час проходження служби зарекомендував себе мужнім, вмотивованим до захисту Батьківщини, сміливим військовослужбовцем, готовим в будь-який час прийти на допомогу підлеглому особовому складу, товаришам по службі. Мав добре розвинені комунікативні та організаторські здібності, цілеспрямованість і працелюбність, оптимізм і стійкість у життєво-службових умовах. Обіймаючи посаду головного сержанта батальйону безпосередньо проводив заняття з особовим складом з бойової підготовки. Особистим прикладом мотивував військовослужбовців батальйону до зразкового виконання завдань та проходження військової служби.

Фізично був підготовлений відмінно, постійно займався спортом. Мав охайний зовнішній вигляд.

У військовому колективі мав заслужений авторитет, проявляв високу культуру у спілкуванні, вмів переконувати та відстоювати свою точку зору.

Упродовж всього терміну виконання службових обов'язків  організовував та проводив заходи щодо підтримки у особового складу  високого морально — психологічного стану та морально — бойових якостей, необхідних для успішного виконання завдань. До виконання службових обов'язків ставився сумлінно, з цікавістю вивчав питання теорії військової справи.

Брав безпосередню участь у захисті Батьківщини в районах проведення АТО та ООС.

Брав участь у миротворчій місії Косово у 2013—2014 роках (місія KFOR на території Республіки Сербія і Косова)

Похований у м. Охтирка, Успенське кладовище.

• Орден «За мужність» III ступеня^{[1][відсутнє в джерелі]}.
• Медаль «10 років сумлінної служби».
• Медаль «15 років сумлінної служби».
• Медаль «20 років сумлінної служби».
• Медаль «За сумлінну службу» ІІІ ступеня.
• Медаль «15 років Збройним Силам України».
• Пам'ятний нагрудний знак МО України «Воїн-миротворець».
• Медаль «За оборону рідної держави».
• Почесний громадянин міста-героя Охтирки.

• Книга пам'яті

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.