Кононко Сергій Олександрович

Кононко Сергій Олександрович
Кононко Сергій Олександрович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	18 серпня 1982; Обухів, Київська область
Смерть	26 серпня 2014 (32 роки); Новосвітлівка, Луганська область
Псевдо	«Обухів», «Тор»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	«Айдар»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Новосвітлівку та Хрящувате;

Сергі́й Олекса́ндрович Коно́нко (18 серпня 1982 — 26 серпня 2014) — солдат Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1982 року в місті Обухів. Навчався в Обухівській ЗОШ № 4, після закінчення якої вступив до Київського технічного училища. Протягом 2000—2002 років проходив строкову військову службу на посаді командира відділення; сержант. Працював на будівництві. Член УНА-УНСО. Перший керівник Обухівського осередку руху «Правий сектор».

Учасник Євромайдану. В часі війни — солдат, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар» Луганської області, псевдо «Обухів», «Обух», «Тор».

26 серпня 2014-го Сергій з айдарівцями їхав в УАЗі, яким Василь Пелиш вивозив важко пораненого в живіт побратима до найближчої лікарні у Хрящуватому. По дорозі на трасі в районі Новосвітлівка — Хрящувате терористи влучили у авто із танка. Усі, окрім Василя Пелиша, хто був в УАЗі — Сергій, сержант Іван Лучинський та солдати Борис Шевчук і Василь Білітюк, загинули від вибуху.^[1]

Перебував у списках зниклих безвісти.^[2]

23 грудня 2014 року проросійські бойовики передали українській стороні тіла 8 загиблих вояків, за їх твердженням, серед них були четверо айдарівців.^[2]^[3] Їх останки були частково муміфіковані. Це свідчило про те, що тіла тривалий час перебували на повітрі. Стан тіл загиблих не дозволяв з упевненістю стверджувати, що вони були закатовані, проте травми свідчили про те, що військових брутально добивали важкими предметами (прикладами, тощо).^[4]

У 2016 році на підставі матеріалу, наданого у судово-медичній експертизі, Ярослав Тинченко з високою достовірністю встановив, що останки загиблого № 1006/л належать Сергієві Кононку, хоча експертиза ДНК на той момент була ускладнена. Згодом, після перевиведення ДНК, вдалося виявити збіг поміж цим матеріалом та ДНК мами Сергія Кононка. Останки воїна мали перепоховати в Обухові ще наприкінці 2018 року, проте родини відмовлялися визнавати довідки про ідентифікацію ДНК і подавали скарги.^[4]

Навесні 2019 року остаточно підтверджено особу загиблого. У ЗМІ помилково повідомляли, що тільки п'ята експертиза встановила особу.^[3]^[4]

1 червня 2019 року в Обухові на центральній площі перед РЦКіД відбулося прощання з воїном.

Без Сергія лишились мама, брат Олександр — також учасник бойових дій — і сестра Світлана.

Вшанування

Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 2, місце 19
Вшановується 26 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[5]
почесна відзнака імені народного героя України Марка Паславського (посмертно)^[6]
почесний громадянин Обухова (посмертно; 2019)^[7]