Пелиш Василь Петрович

Василь Пелиш Василь Петрович Пелиш
Солдат
Загальна інформація
Народження	10 лютого 1995(1995-02-10) Старий Самбір, Львівська область, Україна
Смерть	18 вересня 2022(2022-09-18) (27 років)
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	«Айдар»
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Новосвітлівку
Нагороди та відзнаки

Васи́ль Петро́вич Пе́лиш (10 лютого 1995, Старий Самбір, Львівська область — 18 вересня 2022, Дніпро, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Навчався у Львівському аграрному університеті. Учасник Революції гідності. З червня 2014-го — солдат, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».

Воював на Луганщині. У бою під Новосвітлівкою побратим Василя дістав важке поранення в живіт, Василь з айдарівцями віз його УАЗом до лікарні в Хрящуватому. Поспішаючи, не взяв бронежилета. Дорогою на трасі в районі Новосвітлівка — Хрящувате терористи влучили у авто із танка, Василь знепритомнів, зазнав поранення в ногу, було перебито барабанну перетинку. Усі хто був в УАЗі, окрім Василя: сержант Іван Лучинський та солдати Василь Білітюк, Борис Шевчук і Сергій Кононко, від вибуху загинули. УАЗ горів, Василь доповз до людей, які виявилися російськими терористами.

Терористи роздягли та помітили татуювання «Слава Україні», через що росіяни відрубали Василеві руку сокирою. Тримали в луганській лікарні та піддавали психологічним тортурам.

Провів місяць у полоні, після звільнення розповів про бій. Лікувався у львівському госпіталі. Влаштувався працювати обліковцем у Старосамбірській раді. З допомогою канадсько-української програми отримав протез руки, спеціалісти зробили Василю несподіванку — на плечі протеза набитий Тризуб. Займався волонтерською діяльністю.

17 вересня 2022 року, під час повномасштабного вторгнення росіян до України, Василь брав участь у захисті України, зазнав важкого поранення біля Костянтинівки Донецької області. Наступного дня травмований помер у лікарні Дніпра^[1].

• орден «За мужність» III ступеня — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни.

• Потягнув мене за руку, став на неї ногою й рубанув майже по саме плече [Архівовано 16 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Протез із Тризубом Василя Пелиша став легендою [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Указ Президента України від 21 березня 2016 року № 103/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.