Конота зелена

?Конота зелена
	; Зелена конота (штат Рорайма, Бразилія)
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Трупіалові (Icteridae);
Рід:	Конота (Psarocolius);
Вид:	Конота зелена;
Біноміальна назва
	Psarocolius viridis; (Müller, 1776)
	; Ареал виду
Синоніми
	Oriolus viridis; Xanthornus viridis
Посилання
Вікісховище:	Psarocolius viridis
Віківиди:	Psarocolius viridis
EOL:	45513432
ITIS:	562512
МСОП:	22723985
NCBI:	201467

Коно́та зелена^[2] (Psarocolius viridis) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae)^[3]. Мешкає в Амазонії та на Гвіанському нагір'ї.

Опис

Довжина самців становить 43 см, самиць 37 см, самці важать 400 г, самиці 300 г. Голова, груди і спина блідо-оливково-зелені, крила сірувато-зелені, надхвістя і нижня частина тіла каштанові. Центральні стернові пера чорні, решта стернових пер жовті. Дзьоб блідо-жовтуватий з оранжевим кінчиком. Райдужки блакитнуваті, на тімені малопомітний чуб^[4].

Поширення і екологія

Зелені коноти мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані, трапляються на півночі Болівії. Вони живуть у вологих тропічних лісах. Зустрічаються зграями, на висоті до 100 м над рівнем моря, часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами і плодами, слідкують за червоногорлими каракарами, що розорюють осині гнізда^[5]. Зелені коноти є полігамними птахами, гніздяться колоніями. Гнізда мають видовжену, мішечкоподібну форму, птахи плетуть їх з рослиних волокон і лоз і підвішують на деревах^[6]. Зелені коноти іноді стають жертвами гніздового паразитизму великих вашерів^[7].

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Psarocolius viridis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 серпня 2022
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 серпня 2022.
↑ Hilty, Steven L.; Brown, Bill (1986). A Guide to the Birds of Colombia. Princeton University Press. с. 563. ISBN 0-691-08372-X.
↑ Bongers, F.; Charles-Dominique, P.; Forget, P.-M.; Théry, Marc (2013). Nouragues: Dynamics and Plant-Animal Interactions in a Neotropical Rainforest. Springer Science & Business Media. с. 149, 368. ISBN 978-94-015-9821-7.
↑ Fausto, Carlos (2012). Warfare and Shamanism in Amazonia. Cambridge University Press. с. 221. ISBN 978-1-107-02006-1.
↑ Ortega, Catherine P. (1998). Cowbirds and Other Brood Parasites. University of Arizona Press. с. 105. ISBN 978-0-8165-1527-1.