Консулов Анатолій Дмитрович

Консулов Анатолій Дмитрович
Народження	31 жовтня 1924(1924-10-31)  Київ
Смерть	29 січня 1986(1986-01-29) (61 рік)  Москва
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Країна (підданство)	СРСР
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів
Членство	Національна спілка архітекторів України
Заклад	Львівська національна академія мистецтв
Нагороди

Анато́лій Дми́трович Ко́нсулов (31 жовтня 1924, Київ — 28 січня 1986, Москва) — архітектор, художник, заслужений архітектор УРСР.

Народився 31 жовтня 1924 у Києві. Середню освіту здобув у Одесі в школі імені Столярського. Навчався у Московському архітектурному інституті в 1943—1947 роках. Продовжив навчання і отримав диплом 1948 року у Львівському політехнічному інституті. Професійну діяльність розпочав у Львівському обласному проєктному інституті. Працював керівником групи архітекторів львівського відділення інституту Діпромісто. Від 1952 року член Спілки архітекторів УРСР 1972 року обраний за конкурсом доцентом кафедри проектування меблів та інтер'єру у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва. 1976 року отримав звання Заслуженого архітектора УРСР. 1978 року відзначений Державною премією імені Тараса Шевченка. Автор понад 100 проєктів, з яких 80 реалізовано. Від 1957 року працював у стилі нової хвилі львівського функціоналізму. Здобув ряд нагород на конкурсах проєктів. Захоплювався графікою, проектував предмети повсякденного вжитку. Помер у Москві. Похований на полі № 7 Личаківського цвинтаря у Львові.^[2] Дружина Муза Консулова та донька Наталія — також архітектори.

• Участь у проєктуванні Пагорба Слави у 1948—1952 роках. Співавтори Андрій Натальченко, Генріх Швецький-Вінецький.
• Житловий будинок на розі вулиць Городоцької та Ярослава Мудрого (1952, співавтор Ярослав Назаркевич).
• Участь у проектуванні Парку культури. Зокрема спроектував зелений театр (1952—1953 у співавторстві), тимчасові павільйони сільськогосподарської виставки (1953—1954). Театр та павільйони не збереглися.
• Житлові мікрорайони у Львові, забудовані житловими будинками за типовими проектами. Зокрема між нинішніми вулицями Любінською, Виговського і Городоцькою (1957—1964, співавтор Людмила Нівіна), квартали на вулицях Каховській і Городоцькій (1958—1964, співавтори Павло Конт, Людмила Нівіна).
• Готель «Львів» на нинішньому проспекті Чорновола, 5 (1965, співавтори Павло Конт, Людмила Нівіна). За основу взято типовий проект готелю на 400 місць, який було розширено з боку вулиці Зернової, кількість місць доведено до 685.
• Пам'ятник на могилі архітектора Генріха Швецького-Вінецького на Личаківському цвинтарі (1966).^[3]
• Житловий будинок на нинішній площі Петрушевича (1965—1967).
• Дитяча кав'ярня у Стрийському парку (1960-ті).
• Готель «Дністер» на вулиці Матейка, 6, спроєктований у 1970 році, будівництво завершене у 1982 році (співавтори Людмила Нівіна, Ярослав Мастило).
• Комплекс Західного наукового центру АН України на вулиці Науковій. Це зокрема корпуси фізико-механічного (1960—1962), геофізичного (1964), радіотехнічного (1971—1973) інститутів. Співавтори Олег Радомський, Борис Кузнецов.
• Пам'ятник Іванові Федорову (1977, співавтори скульптори Валентин Борисенко, Валентин Подольський).^[4]
• Пам'ятник борцям за Владу Рад на площі Ангелів (1980, скульптор Йосип Садовський).^[5]
• Будинки на вулиці Юрія Руфа.
• Проєкт реконструкції фонтану на площі Міцкевича (співавтор — скульптор Євген Дзиндра)^[6].

• Пам'ятник Володимирові Леніну у Самборі на колишній вулиці Переяславській, тепер Шухевича (1966, скульптори Валентин Борисенко, Валентин Подольський).^[7]
• Архітектурна частина пам'ятника Іванові Франку в Дрогобичі (1966, співавтори архітектор Ярослав Новаківський, скульптори Еммануїл Мисько, Василь Одрехівський, Яків Чайка).^[8]
• Пам'ятник першим комсомольцям у селі Яструбичі (1968, скульптори Валентин Борисенко, Олександр Майко).^[9]
• Меморіальний ансамбль у селі Грузевиця (1968, скульптор Луїза Штеренштейн).^[10]
• Пам'ятник радянським солдатам, партизанам і підпільникам, загиблим у Другій світовій війні, місто Камінь-Каширський (1969, скульптори Дмитро Крвавич, Богдан Романець).^[11]
• Пам'ятник Герою Радянського Союзу С. С. Пустельникову в селі Варяж (1970, скульптор Олександр Майко).^[12]
• База відпочинку «Карпати» у Брюховичах під Львовом (1971).
• Пам'ятник радянським солдатам у Золочеві Львівської області (1974, скульптори Валентин Борисенко і Валентин Подольський).^[13]
• Пам'ятник льотчику Леонідові Бутеліну в селі Задністрянське (1974, кована мідь, скульптор Валентин Усов).^[14] У деяких джерелах пам'ятник значиться в сусідньому селі Бовшів.^[15]
• Пам'ятник бійцям Першої кінної армії між селищем Олесько та селом Хватів (1976, скульптори — Валентин Борисенко, Казимир Маєвський,^[16], інженер-конструктор — Г. Шевчук; є також версія про 1975 рік^[17]).
• Пам'ятник хотинським повстанцям 1919 року в Хотині (1977, скульптори Валентин Борисенко, Валентин Подольський).^[18]
• Пам'ятник прикордонникові Г. Варавину в селі Шегині (1978, скульптор Яків Чайка).^[19]
• Пам'ятник Володимирові Леніну на площі Ринок у Самборі (1979, скульптор Йосип Садовський).^[9]
• Пам'ятники загиблим землякам у селах Угри (1970, скульптор Борис Ситников)^[8], Паликорови (1972, скульптор Володимир Ушаков)^[20], Зарічне Жидачівського району (1974, скульптор Зінаїда Расіна)^[21], Дуліби Стрийського району (1980, скульптор Петро Фліт).^[22]
• Пам'ятник Клименту Ворошилову в Буську (1980, скульптор Валентин Подольський).^[23]
• Пам'ятник Григорію Котовському у смт Красне Буського району (1980, скульптор Олександр Пилєв).^[23]
• Пам'ятник радянським солдатам у Білій Церкві (1986, скульптори Валентин Борисенко і М. Білик).^[24]
• Відпочинковий комплекс у Трускавці, що складався із курзалу, харчового і спального корпусів.
• 6-метровий пам'ятник шахтареві при в'їзді до Червонограда (кована мідь, скульптор Йосип Садовський).^[25]
• Пам'ятник Володимиру Леніну в Бориславі (скульптори Валентин Борисенко, Валентин Подольський).^[26]

Як графік, Анатолій Консулов виконав численні серії рисунків (акварель, сепія, туш), переважно архітектурні краєвиди, замальовки міських споруд та па­­м'ятників народного будівництва (серія «Де­­рев'яні українські цер­­кви», 1971—1972). Серед його крає­видів Льво­ва — рисунки «Каплиця Боїмів», «Успенська церква», «Мадонна перед костелом св. Антонія», «Костел св. Марії-Маґ­­далини», «Фонтан на площі Міц­­кевича» (усі — 1955), «Подвір'я Королівського арсеналу», «Кос­тел бернардинів», «Костел св. Миколая», «Площа Міцкевича» (усі — 1985).

Деякі реалізовані проєкти Анатолія та Музи Консулових, створені у 1940-1960-х роках, стали предметом виставки «Фототектура модернізму», що відбулася 2 липня 2019 року в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи. В експозиції представлено фотороботи восьми авторів, відзняті під час воркшопу, що проходив там само у липні й жовтні 2018 року й опирався на сімейний архів родини Консулових. Крім того, виставку супроводжує серія публічних дискусій, екскурсій, презентацій та фотопленерів^[27][28][29].

• Бірюльов Ю. О. Консулови // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 385—387. — ISBN 978-966-7007-99-7.
• Бірюльов Ю. О., Черкес Б. С. Творча спадщина архітекторів родини Консулових // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2012. — № 728. — С. 260—262.
• Ракочий Я. Архітектор А. Д. Консулов. // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 1998. — № 358. — С. 256—260.
• Консулов Анатолій Дмитрович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 848 с. . — ISBN 5-88500-042-5. — С. 315.
• Консулов Анатолій Дмитрович // Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1962. — Т. 7 : Коліївщина — Ланчин. — С. 371.
• Ю. О. Бірюльов Консулов Анатолій Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.