Контратович Ернест Рудольфович

Контратович Ернест Рудольфович
Контратович Ернест Рудольфович
Народження	17 травня 1912 ; Кальна Розтока, Снина, Пряшівський край, Словаччина
Смерть	23 грудня 2009 (97 років)
	Ужгород, Україна
Поховання	Кальварія
Країна	СРСР; Україна
Жанр	пейзаж
Діяльність	художник
Відомі учні	Сабов Василь Михайлович і Звенигородський Віталій Борисович
Член	Спілка радянських художників України
Нагороди

Ерне́ст Рудо́льфович Контрато́вич (17 травня 1912(1912-05-17) , Кальна Розтока, Пряшівський край — 23 грудня 2009(2009-12-23) , Ужгород ) — український художник, 1934 — член Товариства діячів образотворчого мистецтва Підкарпатської Русі, 1946 — член Національної спілки художників України, 1991 — народний художник УРСР.

Життєпис

Народився 17 травня 1912 року у с. Кальна Розтока (зараз територія Словаччини). Батько Рудольф Михайлович був сільським учителем у с. Великий Березний та директором школи у с. Волосянка. Мати — Ольга Борецька.

Закінчив Ужгородську півче-учительську семінарію(1928 - 1932), отримав спеціальність вчителя народних шкіл. Викладав у верховинських школах с. Луг, Сухий, Ужок. Паралельно із навчанням у семінарії відвідував приватну студію "Публічну школу малювання" (заснована 1927 року), де його вчителями були Йосип Бокшай та Адальберт Ерделі.

З 1933 року брав зі своїми картинами участь у виставках Товариства діячів образотворчого мистецтва.

Один з організаторів та перший голова Закарпатської обласної організації Національної Спілки художників України (з 1946 року).

Є одним із засновників закарпатської школи живопису.

Працював у двох стилістичних напрямках — реалізм та експресіонізм.

Превалюючі жанри у творчості — пейзаж та жанрові композиції.

Основні теми — жебрацтво та смерть, обряди та побут верховинців, міфологія та містичний світ Карпат (1930-ті — 1940-ві роки)

1974 та 2001 років відбувалися його особисті виставки в Києві, 2002 та 2007 — в Ужгороді.

Щоб уникнути обов'язковості малювати тематичні твори у стилі соцреалізм, основним жанром обрав пейзаж.

Автор полотен:

«Свячення води» (1938),
«Похорони бідняка» (1939),
«Сумні мелодії» (1940),
«Ведуть арештованих» (1943),
«Єврейські кладовища»
серії «Карпатські мадонни» (1939—1972)
«Вид з полонини»,
«Мальви»,
«Останній сніг у горах»,
«Пізня осінь».

Його художні роботи зберігаються у багатьох музеях України. Найбільша колекція знаходиться у фондах Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая (м. Ужгород).

Похований в Ужгороді.