Конічна поверхня
![]() Коні́чна пове́рхня — поверхня другого порядку, геометричне місце прямих (твірних), що проходять через дану точку (вершину) і перетинають дану лінію — напрямну[1]. Загальні положенняЯкщо напрямна — пряма, то конічна поверхня вироджується в площину. Якщо вершина віддаляється в нескінченність, утворюється циліндрична поверхня. Найпростішою і найпоширенішою конічною поверхнею є пряма колова конічна поверхня, напрямною якої є коло, а вершина ортогонально проектується на площину цього кола в його центр. Якщо пряму колову конічну поверхню перетнути площиною, що не проходить через її вершину, то утворюються конічні перерізи. Конусна поверхня є лінійчатою поверхнею, будь-який кусок якої можна без розривів і складок сумістити з площиною. Аналітичний описВ аналітичній геометрії або залежно від контексту конічну поверхню часто називають конусом[2]. Канонічне рівняння еліптичної конічної поверхні (дійсного конуса) в декартових координатах
яка для випадку перетворюється у колову конічну поверхню. Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia