Копельман Леон Озіасович

Копельман Леон Озіасович
Копельман Леон Озіасович
Народження	25 травня 1904 ; Старий Вовчинець, Глибоцький район, Чернівецька область, Україна
Смерть	8 вересня 1982 (78 років)
	Чернівці, Українська РСР, СРСР
Поховання	Єврейське кладовище
Країна	Австро-Угорщина; ЗУНР; Румунське королівство; СРСР
Навчання	Флорентійська академія мистецтв (1928)
Вчитель	Каміль Рессу
Діяльність	художник
Працівник	Радянська Буковина
Член	Спілка радянських художників України
Роботи в колекції	Чернівецький художній музей і Чернівецький краєзнавчий музей

Леон Озіасович Ко́пельман (25 травня 1904, Вовчинець — 8 вересня 1982, Чернівці) — український радянський художник; член Спілки радянських художників України з 1941 року.

Біографія

Народився 25 травня 1904 року в селі Вовчинці Серетського повіту, Австро-Угорщини (нині село Старий Вовчинець Чернівецького району Чернівецької області, Україна) в єврейській сім'ї службовця. Початкову освіту здобув у рідному селі^[1]. Навчався у Відні протягом 1914—1915 років у народній школі та у 1916—1918 роках — в гімназії Максиміліана. Продовжив здобувати освіту у Чернівцях у 1919—1920 роках — у єврейській державній гімназії та у 1920—1924 роках — у Ліцеї № 3^[2]. У 1924—1928 роках навчався на живописному факультеті у Флорентійській академії мистецтв у Феліче Карени^[3], отримав звання ліценціата живопису; у 1928—1929 роках відвідував заняття на філософсько-філологічному факультеті Чернівецького університету^[1]; у 1929—1930 роках навчався у Бухарестській школі красних мистецтв у Каміля Рессу. У 1930 році був на військовій службі, після чого у 1930—1931 роках продовжив навчання у Бухарестській школі красних мистецтв, здобув спеціальності «живопис» та «рисунок і каліграфія»^[2].

Протягом 1937—1941 років працював учителем малювання у школах (Середня школа № 4, Середня школа № 16^[1]) та гімназіях Чернівців та у місті Сереті; у 1944—1979 роках — художником Чернівецьких майстерень Художнього фонду УРСР, одночасно з 1945 по 1965 рік співпрацював з редакцією газети «Радянська Буковина».

Мешкав у Чернівцях, в будинку на вулиці Джамбула, № 15, квартира № 15. Помер у Чернівцях 8 вересня 1982 року. Похований у Чернівцях на Єврейському кладовищі^[2].

Творчість

Працював у галузі станкової, промислової, книжкової графіки, живопису та реклами. Автор дереворитів, офортів і рисунків на соціальні та біблійні теми, екслібрисів, міських і карпатських пейзажів, портретів, натюрмортів, плакатів. Серед робіт:

графіка

«Бичування Христа» (кінець 1920-х);
«Автопортрет із квіткою на тлі пейзажу» (1925);
«Майстерня художника» (1927);
«Mein Bild» (1929);
«На старому заводі» (1929, гравюра на дереві);
«Збір податків» (1930, гравюра на дереві);
«Хрести» (1936, гравюра на дереві);
«Зруйновані будівлі» (1944);
«Вид із риболовецького колгоспу у Дублтах» (1952);
«Портрет депутата Верховної Ради УРСР Г. Радиш» (1952);
«Збір податків у боярській Румунії» (1960);
серія «Індустріальні Чернівці» (1961);
«Буковинська осінь» (1963);
«Гурзуф» (1964);
«Портрет старшого сержанта Л. Блохіна» (1965);
«Сонячний день» (1971);

живопис

«Буковий ліс» (1931);
«На Пруті» (1947);
«Портрет К. Дзержика» (1949);
«Українка» (1957);
«Новий міст» (1959);
«Чернівці. Вулиця» (1950-ті);
«Міський мотив» (1960-ті);
«У кузні машбудзаводу» (1961);
«Бухта Чехова» (1964);
серія «Рідна Буковина» (1967—1970, акварель);

Був учасником чернівецьких, всеукраїнських та зарубіжних мистецьких виставок від 1930 року. Персональні виставки відбулися в Чернівцях у 1965 і 1979 роках, посмертні відбулися в 1994 і 2004 роках.

Деякі твори художника зберігаються у Чернівецьких художньому і краєзнавчому музеях.