Копили (Україна)
Копили́ — село в Україні, у Терешківській сільській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 2525 осіб за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року[1]. До 2017 підпорядковане Терешківській сільській раді. ГеографіяСело Копили знаходиться на лівому березі річки Ворскли нижче за течією від впадіння в неї Коломаку. У дельті Коломаку річки утворюють лиман зі старицями і заболоченими озерами. Село оточене сосновим лісом. Вище за течією Ворскли та на протилежному її березі — місто Полтава, нижче за течією примикає село Терешки. Через село проходить автошлях Київ—Полтава—Харків (автотраса E40М03), є дві залізничні зупинки (з. п. Копили і з. п. 3 км) на напрямку Полтава—Берестин. НаселенняМовний склад села згідно з даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року був таким :[2]
ІсторіяЗа даними станом на 1859 р. у власницькому селі Копили, яке на той час згадується під назвою Копилівка (Жадьки, Жадоки), Полтавського повіту Полтавської губернії налічувалося 14 дворів та 64 жителі (30 чоловіків і 34 жінки)[3]. Адміністративна належністьУ царські часи, добу національної революції та перші роки більшовицької окупації України тодішнє «державне село» Копили входило до складу Микільської волості Полтавського повіту Полтавської губернії, з 1923 року Копили належали до Микільської сільради Малоперещепинського району Полтавської округи Полтавської губернії УСРР, а з 1925 — у тому ж самому територіально-адміністративному підпорядкуванні, але без Полтавської губернії, яку було ліквідовано. 1926 року Микільська сільрада перейшла від Малоперещепинського до Полтавського району, таким чином, Копили опинилися у складі Полтавського району. 2 вересня 1930 року село підпорядковано Полтавській міській Раді УРСР, оскільки на підставі ухваленої того дня постанови «Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління» було розформовано Малоперещепинський і Полтавський райони з подальшим включенням їхніх територій до складу Полтавської міської Ради, а остання виділялася в окрему адміністративно-господарську одиницю і підпорядковувалася безпосередньо центру (Полтавську округу теж було розформовано). У 1932 р. Полтавська міська Рада, а відповідно, і село ввійшли до складу новоствореної Харківської області. У 1937 р. Копили у складі Полтавської міської Ради було передано новосформованій Полтавській області, виділеній із Харківської. У 1939 році було відновлено Полтавський район, і Копили стали селом Микільської сільради Полтавського району Полтавської області УРСР. З приходом нацистської армії село потрапило під управління німецької військової окупаційної адміністрації. З 1 вересня 1942 р. до 23 вересня 1943 р. село перебувало у складі Полтавського району Полтавської округи. Після взяття села Червоною армією і по 1986 рік Копили знову входили до Микільської сільської ради. 30 грудня 1986 р. село відійшло до новоутвореної Терешківської сільської ради.[4] Голодомор 1932—1933 років в УкраїніПід час Голодомору 1932-33 рр., проведеного урядом тодішнього СРСР, у Копилах загинуло 2 людини. На жаль, імена загиблих не встановлено[5]. Масові поховання репресованих у 1930-х рокахУ 1930-х роках, у період сталінських репресій, у розробленому піщаному кар'єрі в урочищі поблизу хутора Триби[6], органами НКВС здійснювалися масові поховання розстріляних. Жертвами режиму були заможні полтавці, військовослужбовці, священики й представники інтелігенції, яких безпідставно звинуватили у шпигунстві, зв'язках із закордонною розвідкою тощо[7]. Точна кількість похованих невідома. У 1970-х — 1980-х роках поховання піддалися масовому розграбуванню мародерами[8]. 14 квітня 1990 року було проведене перепоховання останків жертв репресій у братській могилі поряд з автотрасою Київ—Полтава—Харків, близько 1,15 км в напрямку Харкова від Копилів[9]. За оцінними даними в Трибах перепоховано близько 200 закатованих[6]. У 1995 році на місці перепоховання репресованих встановлено пам'ятний знак. Друга світова війна18 вересня 1941 року, перед самим приходом німецьких окупантів у Полтаву, у районі між Копилами і Макухівкою зупинився на ночівлю циганський табір, який втікаючи від німців прямував до Харкова. Наступної доби німецьке командування відправило на трасу Київ—Полтава—Харків кілька автомашин з карателями. Усі хто був у таборі — майже тисяча осіб — були розстріляні. Врятувалася тільки одна жінка, яка перед цим пішла в село і повертаючись почула постріли[10]. Нацистська окупація села тривала рівно два роки: 23 вересня 1941 р. німецькі війська захопили залізничну станцію Копили, а 23 вересня 1943 р.[11] село разом із суміжним з ним обласним центром було відвойовано радянськими військами. Новітня історія10 березня 2015 року на блокпосту «Копили» водій автомобіля «Land Rover» проігнорував вимогу про зупинку. Тоді інспектор ДПС сів в автомобіль «Toyota Corolla» — у ньому перебували двоє активістів Правого сектору, усі рушили за порушником. Під час переслідування порушник маневруючи зіштовхнув автомобіль переслідуючий, він зіштовхнувся з вантажівкою «МАЗ». У ДТП загинули Сергій Гунько та інспектор Олександр Андрійко. Водій Тойоти — другий боєць ДУК — з чисельними травмами потрапив до лікарні.
ЕкономікаНа території села діють два залізничні підприємства філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця»: ЦМКР Полтава та КМС-132 Полтава[14]. Облаштована Копилівська тимчасова дослідно-промислова установка з видобутку вуглеводневої сировини, а також кільканадцять свердловин закріплених за нею. У Копилах розташований центральний офіс і виробничі потужності ДП «Полтавське лісове господарство». ІнфраструктураСфера послугУ селі розташована філія Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Полтавського району, сфера діяльності якої поширюється на мешканців довколишніх сіл[15]. У Копилах розміщене відділення поштового зв'язку Полтавської дирекції ДП «Укрпошта»[16]. Рекреаційний комплекс: ресторанно-готельні комплекси «Полтава», «Форест», «Зелена Діброва», «Лукомор'є», «Мухомор», хостел. 27 червня 2014 року в селі було урочисто відкрито заміську базу ФК «Полтава», яка відповідає всім вимогам сучасного футболу.[17] Заклади освіти
ПостатіУ 1938 році в Копилах розстріляний сталінськими каральними органами єпископ Російської православної церкви, тодішній керівник Полтавської єпархії РПЦ Митрофан. У селі тривалий час жив і похований український поет Іван Переломов. Галерея
ТакожПримітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
