Корейська народна армія
Корейська народна армія (кор. 조선 인민군 — Чосон інмінгун) — збройні сили Північної Кореї та воєнізоване крило Трудової партії Кореї. Складаються з Сухопутних військ, Повітряних та протиповітряних сил, Військово-морських сил, Сил спеціальних операцій[en] а також з 2012 — Стратегічних ракетних військ. Нею керує Центральна військова комісія ТПК[en], яку очолюють генеральний секретар ТПК[en] і президент Державних справ[en]; обидва пости зараз обіймає Кім Чен Ин. Загальна чисельність кадрових військовослужбовців в армії становить, за різними оцінками, від 850 до 1200 тисяч осіб. У резерві налічується близько 4 000 000 осіб. Переважна частина військ розташована в районі Демілітаризованій зоні на кордоні з Південною Кореєю. Оскільки після закінчення Корейської війни в 1953 країна знаходиться в стані тимчасового перемир'я, збройні сили знаходяться в постійній бойовій готовності, періодично проводячи різного роду дрібні операції проти супротивників КНДР. Однак у березні 2013 року Верховний Головнокомандувач Корейської народної армії Кім Чен Ин заявив, що розірвав усі угоди про ненапад, укладені з Південною Кореєю, а також анулював договір про денуклеаризацію півострова через наростаючий конфлікт з Південною Кореєю і США. ІсторіяВ КНДР історію існування Корейської народної армії відраховують від створення антияпонської народної партизанської армії (АНПА), створеної 25 квітня 1932[2] на базі партизанських загонів корейських комуністів, які боролися проти японських окупантів на території Маньчжурії, де проживало понад 1 млн корейців, і в північних районах Кореї. Північнокорейці стверджують, що в 1934 вона була перетворена в Корейську народно-революційну армію (КНРА)[3]. Згідно північнокорейської історіографії, КНРА у взаємодії з китайськими народно-революційними силами провела на північному сході Китаю ряд операцій проти японських окупантів[4]. Одним з командирів КНРА, згідно з північнокорейської історіографії, був Кім Ір Сен. У Північній Кореї заявляють, що в 1945 вона брала участь спільно з військами Радянської Армії в боях проти «імперіалістичної Японії». Історик А. Ланьков заперечує саме існування КНРА, відносячи всю діяльність антияпонських партизан у Манчжурії в період 1932 — 1941 років на рахунок антияпонсьої народної партизанської армії.[5]. З іншого боку, в 1939 році в Яньані, Китай, був сформований Корпус Корейських Добровольців під командуванням Кім Му Чжона і Кім Ду Бона, який мав до 1945 року чисельність до 1000 багнетів. Після поразки Японії корпус об'єднався з частинами китайських комуністів у Манчжурії і до вересня 1945 року поповнив свою чисельність до 2500 осіб (за рахунок корейців Манчжурії та північній Кореї. Однак розпочата в жовтні 1945 року спроба організованого проходу корпусу в Корею була негативно зустрінута радянською владою[6]. На початку 1946 року Тимчасовий народний комітет Північної Кореї став створювати перші регулярні військові частини. Перші частини комплектувалися на основі принципу добровільності. У середині 1946 року була сформована одна піхотна бригада і дві школи з підготовки командного та політичного складу для армії[7]. В 1947 — 1949 роках остаточно сформувалася Корейська народна армія. Були додатково сформовані піхотна дивізія, окрема танкова бригада, окремі артилерійський, зенітний-артилерійський та інженерний полки, полк зв'язку; почалося формування ВПС та ВМС. До складу КНА були включені 5-а і 6-а корейські піхотні дивізії, які у складі Народно-визвольної армії Китаю брали участь у Громадянській війні в Китаї. У першій половині 1950 року, у зв'язку з напруженістю у відносинах з Південною Кореєю, було закінчено переформування армії КНДР. Загальна її чисельність разом з військами Міністерства внутрішніх справ до початку війни становила 188 тис. осіб:
Керівництво збройними силами здійснювалося Міністерством оборони через Генеральний штаб і командувачів видами збройних сил і родів військ. 25 червня 1950 року КНА вторглася в Південну Корею. Під час Корейської війни (1950 — 1953) КНА перетворилася на кадрову армію. 481 воїну було присвоєно звання Героя КНДР, понад 718 тис. осіб було нагороджено орденами та медалями. Втрати під час війни склали понад півмільйона людей[9]. 8 лютого довгий час відзначався в КНДР як день КНА. Сучасний станПримітки
Див. такожПосилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia