Користувач:Ɪ/2015

Що це ви робите? Нагадую про існування шаблону {{Ana}}. Але прошу зачекати з цим до того, як завершиться обговорення на добру статтю. З повагою,--Dghooo (обговорення) 08:19, 5 березня 2015 (UTC)

Шановний користувач. Якщо стаття висувається на добру, ви не повинні так сміливо її правити. Додайте свої зауваження сюди. Статтю потрібно зробити доброю, а для цього потрібен консенсус. --Dghooo (обговорення) 12:48, 5 березня 2015 (UTC)

Зауваження — у коментарі до правки. …ви не повинні так сміливо… правити. — WUT? — ɪ 14:35, 5 березня 2015 (UTC)

Тому що ви не виправляєте якусь очевидну помилку, а переробляєте статтю на власний штиб. Оскільки стаття номінується на добру, ви повинні обговорити це в зауваженнях на сторінці добрих статей. Вона висувається на добру в такому вигляді як є, ОК? Якщо ви вважаєте, що в такому вигляді вона не може бути доброю, то пишіть у зауваження.--Dghooo (обговорення) 15:45, 5 березня 2015 (UTC)

Надлишкова вікіфікація, зовнішні посилання в основному тексті, «їх» замість «їхній» і «вбивство» після приголосних — очевидні помилки. Статус статті-номінанта на звання «доброї» — не індульгенція від сторонніх редагувань. Будь-який автопідтверджений користувач Вікіпедії може вносити будь-які невандальні правки до будь-яких статей, крім тимчасово захищених — тоді і так, коли і як вважає за необхідне. Ite, missa est. — ɪ 00:00, 6 березня 2015 (UTC)

Дещо прийняв, але роблю вам зауваження: не вилучайте необхідну вікіфікацію!
Цитую згадане вами правило: "в окремих суперечливих/неоднозначних/«тонких» питаннях рекомендовано керуватися обережністю". А ви кидаєтеся, як у вир головою.
До речі, зовнішні посилання таким чином допускаються, читайте уважно: [1]. --Dghooo (обговорення) 07:10, 6 березня 2015 (UTC)

Стаття засмічена повторною вікіфікацією (Рада суддів України) і посиланнями на загальнозрозумілі поняття (ЗМІ, суддя, злочин, веб-дизайн, майно, колекціонер, орден, медаль, родичі, стрес, веб-сайт, інтернет-видання). Ніщо з переліченого не має відношення до «суперечливих/неоднозначних/„тонких“» питань, про які йдеться у керівництві Вікіпедія:Стиль.

Протягом усієї статті на початку абзацу і після приголосних уживається некоректна форма «вбивство» (замість «убивство») .

Зовнішнім посиланням не місце в основному тексті статті. Довідка Вікіпедія:Як редагувати статтю трактує про технічні способи додання зовнішніх посилань, а не про розділи, які можуть або не можуть їх містити. Приклад статті, яка не отримала статус «доброї» через наявність зовнішніх посилань в основному тексті: Вікіпедія:Кандидати у добрі статті/Архів/2013-08-02#Focke-Wulf Fw 200 «Condor» 2—2—2.

ɪ 14:00, 6 березня 2015 (UTC)

Жодне з наведених понять не є для мене загальнозрозумілим. "Тонким" моментом є те, що стаття висувається на добру. «Вбивство» - цілком коректне слово. Останнє ваше твердження - це казуїстика. Можна, значить можна. Я, по-перше, не зловживаю цим, по-друге, прийняв вашу правку.
Між нами просто змагання різних бачень правил. Ви теж повинні йти на компроміс. Не можна так грубо штовхатися.--Dghooo (обговорення) 14:36, 6 березня 2015 (UTC)

Жодне з наведених понять не є для мене загальнозрозумілим. — Вікіпедія як довідковий ресурс існує не для вас, а для читачів. Посилання на тривіальні поняття в енциклопедичній статті, присвяченій нетривіальним подіям, — візуально-семантичний баласт, єдина функціональна властивість якого — відволікати увагу читача від змісту прочитаного. "Тонким" моментом є те, що стаття висувається на добру. — ↑. «Вбивство» - цілком коректне слово. — ↓. Можна… — Не можна. Не можна… — Можна. — ɪ 22:00, 6 березня 2015 (UTC)

Схоже, для вас Вікіпедія - то ярмарок марнославства. Я відмовляюся розбирати ці пісьмєна.--Dghooo (обговорення) 11:57, 7 березня 2015 (UTC)

Вітаю! Чому «убивства»? Завжди було вбивства. Та й століття зазвичай латинськими цифрами подають--TnoXX ^parle! 11:15, 5 березня 2015 (UTC)

«Убивство» — основна форма​​​. «Вбивство» — тільки після голосних.

Та й століття зазвичай латинськими… — Саме так.

ɪ 13:00, 5 березня 2015 (UTC)

А до чого посилання на http://www.rozum.org.ua? Там і вбивство є. До того ж ККУ каже про "вбивство". І в лінгво є нормальна стаття про "вбивство". Чи не хотіли би ви спершу це обговорити?--Divega (обговорення) 18:11, 7 березня 2015 (UTC)

Там і вбивство є. — Як неосновна форма — так. Як основна форма — ні.

Стаття «вбивство» в ABBYY Lingvo — редирект на статтю «убивство» там же: «див. убивство, убивця і т. д.»^​, «див. убивство»^​.

Кримінальний кодекс України не є авторитетним джерелом у галузі орфографії.

ɪ 10:00, 10 березня 2015 (UTC)

убивство - іменник середнього роду, вбивство - іменник середнього роду -- примітки "не основна форма" немає. Стосовно ККУ -- основний документ держави, де згадується слово "вбивство" саме з першою "В", ігнорувати це неправильно. --Divega (обговорення) 15:23, 13 березня 2015 (UTC)

…примітки "не основна форма" немає. — Примітки «не основна форма» не існує в природі. Оскільки інтерфейс rozum.org.ua не передбачає перенаправлень з неосновних словникових форм на основні, єдиний критерій вибору між у- і в-формами, наявними на сайті, — їхня відносна лексикографічна релевантність: 12 «убивств» проти 9 «вбивств» (співвідношення повноцінних вокабул — 2:1).

…ККУ… ігнорувати… неправильно. — Як авторитетне джерело у питаннях, пов’язаних з українським кримінальним законодавством, — так. Як довідник з чинного українського правопису — ні. Остерігайтеся хибної авторитетності.

ɪ 06:00, 14 березня 2015 (UTC)

Посилання про вбивство:

Убивство - 1,2 - словники, 3,4,5,6,7 - цитата того самого твору, 8,9,10 - посилання на словники (просто зміст).

12 результатів - бо повтори стандартного заповнення.

Вбивство - 1 - словник, 2,3,7 - однакова цитата, 4 - після голосної. 5 - після приголосної у словнику. 6,7 - після голосної, 8 - словник.

Маємо 1 згадку у словнику на рівні з "убивство", а також використання просто як "вбивство" в середині тексту після приголосної у реченні, написаному укладачами словника. Тому виходить 2:2, при тому що незалежних у:в=3:3--Divega (обговорення) 13:54, 14 березня 2015 (UTC)

Тому виходить 2:2… — Не виходить. Плутанина з у-/в- після приголосних поза межами власне словникових вокабул не свідчить ні про що, крім особливостей укладацького ідіолекту.

Облиште недолугий rozum — киньте оком на історичну панораму:

• уби́вство уби́йство // Т — Я. — К. : Видавництво Академії наук Української РСР, 1963. — С. 140. — (Українсько-російський словник : [у 6 т.] ; т. 6). — Форма вбивство у розділі «В» (т. 1) відсутня.
• уби́йство уби́вство // про — Я. — К. : Наукова думка, 1969. — С. 497. — (Російсько-український словник : [у 3 т.] ; т. 6). — Варіант перекладу вбивство відсутній.
• уби́вство (вби́вство) // Т — Ф. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 353. — (Словник української мови : [в 11 т.] ; т. X).
• уби́йство уби́вство // Російсько-український словник наукової термінології : Суспільні науки. — К. : Наукова думка, 1994. — С. 523. — Варіант перекладу вбивство відсутній. — ISBN 5-12-002-638-9.
• вби́вство, вби́вця, вби́вчій, вби́вчо див. уби́вство, уби́вця і т. д. // Великий тлумачний словник сучасної української мови : (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. — С. 114. — ISBN 966-569-013-2.

ɪ 05:00, 16 березня 2015 (UTC)

"Великий тлумачний словник сучасної української мови" має такі самі недоліки, як і сайт розум: "магнацид - вбивство знаменитих людей лише через те, що вони знамениті", "до "лихих" відносились розбій, грабіж, підпал, вбивство", "Міжнародний тероризм — вбивство чи ін. посягання на життя...". Тобто самі надають одну форму, а використовують іншу --Divega (обговорення) 09:05, 16 березня 2015 (UTC)

Віде супра. — ɪ 10:00, 16 березня 2015 (UTC)

Ця вікіфікація зверху статті не є надмірною. Це поняття, які мають чіткий юридичний зміст. Не треба прибирати.--Dghooo (обговорення) 12:52, 5 березня 2015 (UTC)

…чіткий юридичний зміст. — Який саме? — ɪ 14:35, 5 березня 2015 (UTC)

Тут не юридичний лікбез. Смисл у тому, що до цих понять слід привернути увагу читача.--Dghooo (обговорення) 15:45, 5 березня 2015 (UTC)

Чіткий юридичний зміст понять «людина», «життя», «смерть» має бути розкритий у спеціалізованих статтях Людина (суб’єкт права), Життя (юридичне поняття), Смерть у законодавстві.

Посилання на статті Людина розумна, Життя, Смерть — останнє, що може привернути увагу читача до однойменних юридичних термінів.

Вікіпедія:Стиль#На що, зазвичай, не варто робити посилань:

Стаття не повинна містити надмірної кількості внутрішніх посилань. Надлишкових посилань потрібно уникати, оскільки вони відволікають читача, ускладнюючи можливість скористатися тими посиланнями, які справді можуть бути корисними.

ɪ 03:00, 6 березня 2015 (UTC)

Не розумієте, або не хочете розуміти. Означення поняття дуже лаконічне, воно розкривається виключно через ці посилання.--Dghooo (обговорення) 07:10, 6 березня 2015 (UTC)

Ні. — ɪ 18:00, 6 березня 2015 (UTC)

Вітаю! Підкажіть, будь ласка, навіщо Ви проставили ключ сортування в кожній категорії, якщо трохи вище вже є «магічне слово» DEFAULTSORT? Дякую. --SteveR (обговорення) 14:04, 5 березня 2015 (UTC)

Салют. Fixed. — ɪ 14:35, 5 березня 2015 (UTC)

Вітаю, ɪ. Останній ваш внесок є конструктивним і загалом відповідає основним вимогам до статей Вікіпедії. Чи не бажаєте ви приєднатися до системи патрулювання, подавши заявку на статус патрульного? Для цього необхідно ознайомитися із правилами патрулювання, бажано привести у відповідність до вимог останні ваші статті, шаблони й категорії; дати лад завантаженим файлам. Зверніть також, будь ласка, увагу на те, що патрулювання не є обов'язком, а лише правом і допомогою іншим патрульним, які не будуть змушені перевіряти ваші редагування. --SteveR (обговорення) 21:03, 19 березня 2015 (UTC)

…приєднатися до системи патрулювання… — Так.

…подавши заявку на статус патрульного? — Ні.

ɪ 06:00, 27 березня 2015 (UTC)

У нашій вікі інших варіантів поки нема… --SteveR (обговорення) 13:05, 27 березня 2015 (UTC)

Будь ласка, не змінюйте усталених термінів. Правильний многокутник є усталеним математичним терміном, тож його не потрібно змінювати. При цьому основна стаття зветься многокутник, тож і похідні мають так зватися. Якщо будете продовжувати ці дії, вам можуть обмежити можливість таких змін.--Анатолій (обг.) 07:51, 7 квітня 2015 (UTC)

1. Наведіть сучасні академічні джерела рівня «Російсько-українського словника наукової термінології» НАНУ, згідно з якими правильний багатокутник не є усталеним математичним терміном.
   У попередній дискусії (2010) ви не спромоглися цього зробити.
2. Не відкидайте посилання на АД і реферативну базу даних Національної бібліотеки України без наведення контраргументів, що не зводяться до «я так сказав».
3. Не вилучайте корисну інформацію з оглядового навігаційного шаблону {{багатокутники}}, замінюючи його редиректом на шаблон-стаб {{правильні многокутники}}.

…основна стаття зветься многокутник… — Основна стаття має бути перейменована.

ɪ 10:00, 7 квітня 2015 (UTC)

Так, у джерелах вживаються обидва терміни, але основним є многокутник, принаймні він вживається у шкільних підручниках. Навіть якщо хтось і почав вживати багатокутник то він не встиг стати усталеним. І поки основна стаття зветься многокутник, не бачу підстав перейменовувати інші. Мало того. Навіть якщо вважати, що багатокутник не лише математичний термін, то правильний многокутник, опуклий многокутник — є чисто математичними термінами.--Анатолій (обг.) 10:26, 7 квітня 2015 (UTC)

…він вживається у шкільних підручниках. — По-перше, багатокутник у сучасних навчально-методичних виданнях уживається не гірше за росіянізм многокутник. По-друге, шкільні підручники не є академічними джерелами рівня фахового словникового видання, затвердженого до друку Вченою радою Інституту мовознавства НАН України.

Навіть якщо хтось і почав вживати багатокутник то він не встиг стати усталеним. — Термін багатокутник уживає не «хтось», а переважна більшість (5 : 1) авторів сучасних реферованих наукових праць, наявних в онлайн-базі даних Національної бібліотеки України. Нормативний ужиток наукових термінів, утворених від основи багато-, зафіксований у більшості авторитетних сучасних словників і енциклопедій — від багатомовних лексиконів на зразок «Російсько-українського словника наукової термінології» і «Англійсько-українського / українсько-англійського словника​» до «Універсального словника-енциклопедії» останнього видання. Перед «то» в умовній конструкції ставиться кома.

…правильний многокутник, опуклий многокутник… — Правильний багатокутник​​​. Опуклий багатокутник​​​.

…основна стаття зветься многокутник… — Основна стаття має бути перейменована.

ɪ 13:00, 7 квітня 2015 (UTC)

Не бачу переважної більшості: гугл подає приблизно однакову кількість. Щодо словників — то фахові математичні словники більш авторитетні в цьому випадку, ніж звичайні. Тому у звичайному може бути і багатокутник, тоді як у математичних многокутник (і ви самі його навели там). «Основна стаття має бути переіменована.» — ну то коли буде перейменована, тоді й інші можна буде замінювати. P.S. А слово «перейменована» пишеться з літерою й (це до того, що якщо вже вчите інших правопису, то самі б не робили помилок).--Анатолій (обг.) 13:12, 7 квітня 2015 (UTC)

Не бачу переважної більшості: гугл подає приблизно однакову кількість. — Мова не про сферичний гугл у вакуумі, що як такий нічого не спростовує і не доводить, а про конкретні результати порівняльного пошуку в центральному українському каталозі реферованих наукових праць. П’ятиразова перевага багатокутника (52 результати) над многокутником (10 результатів) станом на квітень 2015 року — наочне свідчення про витиснення росіянізму на периферію сучасного наукового узусу.

Щодо словників… у звичайному може бути і багатокутник, тоді як у математичних многокутник… — У сучасних математичних словниках академічного рівня, починаючи з «Російсько-українського словника наукової термінології» (1998), — виключно багатокутник.

P. S. Форма переіменовувати існує і не є помилковою — принаймні з точки зору ABBYY Lingvo x5. Втім, перейменовано^ab. Ваша черга.

ɪ 16:00, 7 квітня 2015 (UTC)

 Коментар Привіт! В мене є одне зауваження щодо цих термінів. Справді, в шкільних підручниках раніше вживалися терміни типу многокутник, многогранник, многочлен тощо. Не знаю як зараз. Судячи з джерел, обидві форми зараз є вживаними, і треба вирішити, як статті називати у Вікіпедії. Моє зауваження стосується решти статей — якщо вже перейменовувати многокутник на «багатокутник», то треба те ж саме робити й з іншими статтями — як похідними, так і подібними за термінологією, такими як многочлен (і всі похідні), многогранник (і всі похідні), многовид (і всі похідні). Також я зустрічав пояснення, що назва із «много-» вживається тому, що мається на увазі множина. Проте не знаю, чи це дійсно так з етимологічної точки зору.--Piramidion 16:13, 7 квітня 2015 (UTC)

Привіт. Якщо справа лише за тим, щоб перейменувати всі много- на багато- (з належною заміною термінів у статтях, навігаційних шаблонах і категоріях), — я можу зробити це просто зараз.

«Множина» як лексичний компонент назв із «много-» — вкид від анонімусів з «Українського Лікнепу»​, не вірте.

Безвідносно до справжньої етимології проблемного складника много- (архаїзм, росіянізм, комбінація обох походжень), немає жодної розумної причини не замінити його безпроблемним складником багато-.

Enter професор Пономарів:

Щодо термінів степінь та рівнобедрений, то з погляду лексичних норм сучасної української літературної мови вони видаються застарілими, діялектизмами. Бо слова бедро сучасні словники не фіксують, а слово степінь подають лише як математичний термін.
Отже, їх варто замінити на ступінь та рівностегенний.
Те саме потрібно зробити з двокореневими утвореннями зі складником много-: многогранник, многочлен, многокутник, що відгонять суржиком. Тим більше, що сучасні словники дають і варіянти багатогранний, багатогранник, багатокутний, багатокутник, багаточлен тощо.

ɪ 20:30, 7 квітня 2015 (UTC)

Багатокутник, багатогранник то ще буває, але багаточлен уперше чую… Інша назва многочлена — поліном.--Анатолій (обг.) 21:34, 7 квітня 2015 (UTC)

@Piramidion:: ваша думка не зовсім правильна. Стаття багатокутник може описувати не лише многокутники з математичної точки зору, тоді як правильний многокутник — це суто математичний термін, тому ця назва може лишитись такою.--Анатолій (обг.) 21:34, 7 квітня 2015 (UTC)

Багатокутник, вписаний багатокутник, опуклий багатокутник, замкнений багатокутник, зірчастий багатокутник, неправильний багатокутник, ньютонів багатокутник, описаний багатокутник, правильний багатокутник, простий багатокутник, рівнодоповняльні багатокутники, рівносторонній багатокутник, рівнокутний багатокутник, самоперетинний багатокутник, силовий багатокутник, симетричний багатокутник, частотний багатокутник; багаточлен, алгебричний багаточлен, альтернативний багаточлен, апроксимативний багаточлен, біквадратний багаточлен, гармонійний багаточлен, гіпергеометричний багаточлен, диференціальний багаточлен, знакозмінний багаточлен, знакопереміжний багаточлен, інваріантний багаточлен, інтерполяційний багаточлен, канонічний багаточлен, квадратичний багаточлен, комплексний багаточлен, кубічний багаточлен, лежандрів багаточлен, лінійний багаточлен, мінімальний багаточлен, багаточлен матриці, багаточлен влучень, нерозкладний багаточлен, номографічний багаточлен, нормований багаточлен, нульовий багаточлен, узагальнений багаточлен, однорідний багаточлен, ортогональний багаточлен, основний багаточлен, позначений багаточлен, первісний (примітивний) багаточлен, напівсиметричний багаточлен, звідний багаточлен, твірний багаточлен, протилежний багаточлен, псевдохарактеристичний багаточлен, упорядкований багаточлен, розподільний багаточлен, редукований багаточлен, сепарабельний багаточлен, симетричний багаточлен, сферичний багаточлен, тригонометричний багаточлен, ультрасферичний багаточлен, цілозначний багаточлен, циклотомічний багаточлен, чебишовський багаточлен, екстремальний багаточлен, ермітів багаточлен, якобіїв багаточлен // Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос / [Національна академія наук України, Комітет наукової термінології, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови] ; В. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін. — К. : Наукова думка, 1998. — С. 340—341. — ISBN 5-12-004273-2. — ɪ 23:00, 7 квітня 2015 (UTC)

Помітив це обговорення, наперед перепрошую за втручання. На мою думку, такі перейменування як Многокутник → Багатокутник є явно неочевидними, бо обидва терміни відповідають правопису і обидва є вживаними в українській мові, тому краще винести це питання на ВП:ПС. З Многочлен → Багаточлен це тим більше неочевидно, бо термін Багаточлен є практично невживаний у фахових джерелах (по многокутнику і багатокутнику приблизно рівновага) — NickK (обг.) 23:14, 7 квітня 2015 (UTC)

Використання в заголовках статей мовних варіантів і форм, прописаних Комітетом наукової термінології, Інститутом мовознавства та Інститутом української мови НАНУ, — не предмет обговорення, а імператив для вікіспільноти. Термін багаточлен у фахових джерелах уживається на повний зріст​​. Про приблизну рівновагу по многокутнику і багатокутнику сказано вище. — ɪ 00:30, 8 квітня 2015 (UTC)

В моїй статті Володарі титулу ''Гросмейстер фантастики'' вказані правильну вимову імен та прізвищ фантастів, їх усіх чув на аудіозаписах,зокрема персональних інтерв'ю, нечемно не поважати великих майстрів пера, уподоблюючись багатьом російським критикам чи видавцям(благо,чи скоріше на прикрість,перекладів ф-ки на українську, не так багато, тож неварто поплюжити імена та прізвища знаменитих письменників, неправильне їх написання та звучання ще не так глибоко в'їлися у підкорку головного мозку українського читача жанру) чи американському журналісту,уподоблюючись тому американському журналісту,що під час інтерв'ю з гросмейстром ф-ки, за півроку до його смерті,неправильно назвав його Лейбер, що 81-річний письменник мусив зібрати всі сили,щоб довести правоту , бо прізвище - німецьке),так само з іншими - у Сілвеберга - р не читається сілве,тобто срібло,Олдіс не Брайан, а Браєн; у Кліфорда Саймака друге ф не читається, а в українській і не пишеться - почитайти правила ; Пол Ендерсон - саме так його звуть; де Кемп(саме таке прізвище, а не де Камп) - Лайон,проте зазначається лише перша літера - ну не подобалося йому перше ім'я(так само як, Дейвід Брін любив ім'я Глен, Роберт Конквест ім'я Джордж,Р.А. Лаферті - Рафаель Алозіус - так прийнято в Америці і зокрема в англомовній фантастиці) Урсула К. Ле Ґуїн,бо її прізвище при народженні Крьобер, а зараз - Крьобер-Ле Ґуїн(в англійській - тире не ставиться,тому пишеться Урсула Крьобер Ле Ґуїн, проте вона залишила від прізвища батька-археолога лише К.). Так само, Артур Ч. Кларк, а не Артур Кларк, Aльфред Е. ван Вогт, а не Aльфред Ван Вогт, Кліфорд Д. Саймак,а не Кліффорд Саймак, Роберт Е. Хайнлайн, а не Роберт Гайнлайн - вона її і на майбутнє Конні Вілліс, а не Конні Вілліс, Джо Голдмен, а не Холдеман,Семюел Р. Ділейні, а не Семюель Ділені, Вернор Вінже, а не Вернор Віндж, Якщо хочете щось прейменувати , то прейменуйте відповідні статті - Ларрі Нівен на Леррі Нівен, Фріц Лейбер на Фріц Лайбер тощо, або (гірший варіант) напишіть у дужку посилання статтю з тією назвою, що вже існує (див. статтю]).

Назву премії теж не міняйте, бо спочатку вона носила наймення Гросмейстер фантастики, а після смерті засновника - Деймона Найта у 2002 році, стала називатися Меморіальною премією імені Деймона Найта( Damon Knight Memorial Grand Master Award (див. статтю] ). Тож, усі більш ранні гросмейстри до Найта не мають відношення.

Уточення про зміну назви премії додано до преамбули статті. З усім іншим — на ВП:ПС. — ɪ 22:22, 14 квітня 2015 (UTC)

Вітаю. Пропоную не займатися дурною роботою, перейменовуючи Категорія:Лауреати премії «Г'юґо» туди й назад і переносячи купу статей з однієї категорії в іншу, а обговорити проблему. Ми тут користуємось чинним правописом, а там написано:

III. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

§ 87. G, H

G і h звичайно передаються літерою г: авангард, агітація, агресор, гвардія, генетика, гімнастика, гоніометр, грандіозний, графік, грог, ембарго, лінгвістика, міграція; гандбол, гегемонія, гектар, гербарій, герцог, гінді (мова), гіпотеза, горизонт, госпіталь, гугенот, гумус; Гаага, Гавана, Гавр, Гарвард, /119/ Гаронна, Гвінея, Гельсінгфорс, Гельсінкі, Гіндустан, Гренландія, Греція, Йоганнесбург, Люксембург; Ганнібал, Гейне, Гете, Гізо, Гомер, Горацій, Горн, Гюго, Магомет.

В окремих словах англійського походження h передається літерою х: хобі, хокей, хол; Хемінгуей та ін.

Я тут Ґ не бачу. --Олег (обговорення) 18:17, 23 квітня 2015 (UTC)

Назва премії в заголовку категорії має

• співпадати з назвою премії в заголовку статті про премію;
• писатися в лапках згідно з § 124, п. 3 чинного правопису.

Наявність чи ненаявність у назві літери ґ мене не обходить.

ɪ 21:00, 23 квітня 2015 (UTC)

• Згоден, має співпадати. Премію перейменував відповідно § 87.
• Стосовно лапок напевно сказати не можу. Якщо названа на честь людини (премія кого), тобто на кшталт Нобелівська премія (премія Нобеля), премія Шевченка — то без лапок. Тоді і премія має називатися «Премія Г'юго». Але враховуючи, що Г'юго — це ім'я, а не прізвище, і схильність американців давати нагородам власні імена («Оскар», «Еммі»), скоріше за все, маєте рацію — лапки мають бути.
• Син забрав навушники — то ж звуку не маю. Але якщо там не українською або російською — все одно мало що зрозумію.

Підсумовую: назва премії — Г'юго (премія), назви категорій — Премія «Г'юго», Лауреати премії «Г'юго». Згодні? --Олег (обговорення) 04:56, 24 квітня 2015 (UTC)

Бінґо. — ɪ 11:30, 24 квітня 2015 (UTC)

Пробачте, що втручаюся, проте премія названа на честь люксембуржця Х'юго Ґернсбека.Саме так його називає найавторитетніший критик-фантастикознавець, засновник Ассоциації американських письменників-фантастів та її перший президент Деймон Найт

https://www.youtube.com/watch?v=dJJmvUF7DG0 .

Я гадаю, кому як не йому краще знатию. Тож не треба винаходити укр. велосипед, якщо Ґернсбека звали Х'юго, а премію назвали на його честь. то чому вона має носити назву «Г'юго», що ж стосується другої приголосної, то тут питання залишаються , проте це не так суттєво.

Yasnodark (обговорення)

Некоректний аргумент. Деймон Найт розмовляв і писав англійською, а не українською. При виборі вірної передачі іноземної назви в українській Вікіпедії слід керуватися не тим, щó кому чується в інтерв’ю, піснях, фільмах і відеокліпах, а наявністю того чи іншого українського написання в тематичних авторитетних джерелах.

Коректний аргумент: у вагомих літературознавчих і перекладацьких джерелах написання Г’юго, Г’юґо в якості назви премії не знаходяться​​​. Варіант Х’юго зустрічається на офіційному сайті Клубу любителів україномовної фантастики, у журналі «Всесвіт» і в деяких непрофільних наукових виданнях.

Pontius Pilatus abluit manus suas.

ɪ 17:30, 26 квітня 2015 (UTC)

Саме так, - на відео Найт говорить англійською та це нічого не змінює, бо говорить він саме Х'юго . Чітко звучить «Х». Тож не треба вподоблюватись англійцям, які прізвище Хабаров(що українці пишуть Khabarov) друга мого знайомого продавця фантастики(до речі дуже відомого у Дн-ську), якого після переїзду до Сполученого Королівства, називали виклучно як Кaбаров, бо Хабаров на їхню думку має писатися не як інакше як Habarov, до речі теж саме казав продюсер каналу «Футбол» Денисов, щодо ім'я Харрі (Harry)—Yasnodark (обговорення)

Вітаю! Користуватися словниками добре, але треба ще й своєю головою думати. Джерела подають обидва варіанти. Утім, останнім часом слушно пропонують українськомовний, а не україномовний. Зокрема, К. Городенська в книжці "Українське слово у вимірах сьогодення". Успіхів. --Bulakhovskyi (обговорення) 18:24, 10 травня 2015 (UTC)

По-перше, К. Городенська пропонує називати українськомовними людей, а не неживі об’єкти:

Дехто вважає, що людей, які розмовляють українською мовою, потрібно називати україномовними, подібно до англомовних, іспаномовних та ін., незважаючи на те що ці складні прикметники тісніше пов’язані з назвою країни, ніж із назвою мови. Інші заперечують проти вживання україномовний, тому що немає росіємовний, польщемовний. Замість нього пропонують уживати українськомовний, бо він точніше відбиває зв’язок з українською мовою. За таким самим зразком утворені складні прикметники російськомовний, німецькомовний, чеськомовний. Отже, людей, які розмовляють українською мовою в Україні та за її межами, правильно називати українськомовними.

По-друге, твердження про те, що прикметники типу англомовний «тісніше пов’язані з назвою країни, ніж із назвою мови», у цитованому дописі не обґрунтоване на належному лінгвістичному рівні. Сам допис є наочним зразком паралогізму: «дехто вважає так, інші вважають інакше; отже, вірним є другий варіант».

По-третє,

[о]значення україномовний уживається щодо людини, друкованого видання, колективу людей. Як компактніше й економніше щодо звукової будови, слово україномовний використовується частіше, ніж українськомовний​​.

— Культура мови на щодень / Н. Я. Дзюбишина-Мельник, Н. С. Дужик, С. Я. Єрмоленко … [та ін.] ; Інститут української мови НАН України. — К. : Довіра, 2000. — ISBN 966-507-104-1.

По-останнє, складова -мовний розділ у позначеннях національних вікі-філій взагалі ні до чого. Традиційні (й цілком коректні) назви — англійська Вікіпедія, а не англійськомовний розділ Вікіпедії; іспанська Вікіпедія, а не іспанськомовний розділ Вікіпедії; польська Вікіпедія, а не польськомовний розділ Вікіпедії; російська Вікіпедія, а не російськомовний розділ Вікіпедії; українська Вікіпедія, а не українськомовний розділ Вікіпедії. Виправлено, виправлено, виправлено.

ɪ 16:30, 11 травня 2015 (UTC)

По-перше, невеличке зауваження: перед тим як давати поради на мовні теми, гляньте свої помилки в цьому коментарі та коментарях вище. По-друге, знову кажу, що джерела - це добре, але треба думати своєю головою та дивитися на твірне словосполучення для прикметника. Городенська пише передовсім про людей, але це ж не означає, що українськомовною не може бути книжка, стаття тощо. Аматорська лінгвістика - згубне явище. На жаль, її представників досить багато. Успіхів. --Bulakhovskyi (обговорення) 17:48, 11 травня 2015 (UTC)

…треба… дивитися на твірне словосполучення… — Не всі словосполучення однаково корисні для утворення складних іменників та прикметників. Словосполучення іспанська мова не утворює складного іменника іспанськомовність. На відміну від складного прикметника україномовний, складний прикметник українськомовний не фіксується ні «Великим тлумачним словником української мови» В. Т. Бусела (2005), ні «Великим орфографічним словником сучасної української мови» Ю. С. Меженка (2008), ні «Орфографічним словником складних слів української мови» С. І. Головащука (2008). Про більшу компактність та економність звукової будови варіанту україномовний сказано вище.

Городенська пише передовсім про людей, але це ж не означає, що українськомовною не може бути книжка, стаття тощо. — Городенська протиставляє форму українськомовний, трактовану як «той, хто розмовляє українською мовою», і форму україномовний, трактовану як «такий, що має відношення до [однієї з] мов України». За логікою такого протиставлення книжка, стаття тощо може бути виключно україномовною.

…гляньте свої помилки… Аматорська лінгвістика - згубне явище. — Лінгвісту-неаматору не завадило б розрізняти на письмі дефіс і тире. Ні прикладів помилок, ні посилань на авторитетні джерела на підтвердження закиду не наведено. Evidence or GTFO.

ɪ 10:30, 12 травня 2015 (UTC)

Тире і дефіс, розумнику, слава Богу, розрізняю (так би мовити, технічні нюанси підвели). Просто не люблю безіменних нікчем (і в житті теж), які написали у Вікіпедії одну статейку й намагаються себе тут (віртуально) зреалізувати тролінгом та удаваною вченістю. Щодо помилок: раджу спочатку почитати шкільні підручники, а не інтелектуальні статті. Тоді й побачите. Людина з купою помилок пише статтю, а потім зненацька стає "мовознавцем". За помилками далеко ходити не треба. Читаємо перше речення Вашої статті: «...хлопчик, який страждав на рідкісне генетичне захворювання, яке нині визначають як тяжкий комбінований імунодефіцит...». Коментарі зайві. Аргумент же не може бути вірним (це не дружина), а лише правильним, вдалим, надійним. Ще навести ляпів? А ту бридню вгорі з нульовим змістом і посиланням на статті напишіть комусь іншому, а не мені. Успіхів. --Bulakhovskyi (обговорення) 21:20, 14 травня 2015 (UTC)

1. Тролячи троля, не затрольте самі себе. Ранні версії статті Девід Веттер, частково перекладеної з російської via Google Translate, містили стилістично й лексично неідеальні фрагменти, однак процитований текст належить не мені й не Ґуґлу, а іншому користувачу. Виправлено.

2. Вірний у значенні правильний не є помилкою:

ВІ́РНИЙ, а, е. <…> 2. розм., рідко. Те саме, що пра́вильний 1; правдивий, точний.

— А — В. — К. : Наукова думка, 1970. — С. 680. — (Словник української мови : [в 11 т.] ; т. 1).

ВІ́РНИЙ, <…> (висновок) пра́вильний, то́чний <…>.

— Караванський, С. Практичний словник синонимів української мови : друге вид., допов. і опрацьов. — К. : Українська книга, 2000. — С. 56. — ISBN 966-7219-11-9.

ві́рний <…> (истинный, соответствующий действительности, согласный с чем-нибудь) правильный <…>

— Universal (Uk-Ru) (к версии ABBYY Lingvo x5) — Украинско-русский словарь. 250 тыс. слов и словосочетаний, под общей редакцией Вячеслава Бусела, © ИТФ «Перун», 2008

3. Продовжуйте спостереження. Якщо ще щось від чогось бо-бо — бігом сюди. Я на зв’язку.

ɪ 06:00, 15 травня 2015 (UTC)

привіт. даруйте, що втручаюся. найбільш нейтрально буде «розділ Вікіпедії українською мовою», «розділ Вікіпедії англійською мовою», «розділ Вікіпедії іспанською мовою» і т. д. мова ж має бути інструментом для передачі максимально точного (за потреби) значення --アンタナナ 11:00, 12 травня 2015 (UTC)

Привіт. «Розділ Вікіпедії українською мовою» звучить двозначно (ВП:Довідка — теж розділ Вікіпедії українською мовою). Варіант без «розділу» частково вирішує проблему, однак пасажі типу «ця стаття належить до добрих статей Вікіпедії українською мовою» зберігають двозначність (добрих статей українською мовою чи Вікіпедії українською мовою?).

Оптимальне рішення:

Українська Вікіпедія.
Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії.
Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Ця стаття належить до вибраних статей української Вікіпедії.

ɪ 14:00, 12 травня 2015 (UTC)

Вікіпедія не може бути українською, це проект зі Сполучених Штатів. Тому варіант "Українська Вікіпедія" некоректний, це не різні проекти з "Англійською Вікіпедією", це різні мовні розділи одного проекту.--Divega (обговорення) 08:46, 14 травня 2015 (UTC)

Вікіпедія може бути хоч зулуською — саме тому, що національний компонент назви розділу, тотожний назві відповідної мови, охоплює всі релевантні значення включно зі значенням «розділ такою-то мовою».

Ще раз:

The English Wikipedia is the English-language edition of the free online encyclopedia Wikipedia.
Англійська Вікіпедія (англ. English Wikipedia) — варіант Вікіпедії англійською мовою.

The Ukrainian Wikipedia (Ukrainian: Українська Вікіпедія, Ukrayins'ka Vikipediya) is the Ukrainian language edition of the free online encyclopedia Wikipedia.
Українська Вікіпедія — україномовний розділ Вікіпедії — багатомовного інтернет-проекту зі створення вікі-енциклопедії, яку може редагувати кожний охочий користувач інтернету.

ɪ 15:30, 14 травня 2015 (UTC)

English - то й "англійський" і "англійська мова". А якщо глянути на пару абзаців нижче, то там буде "Simple English Wikipedia", що вже однозначно є "розділ Вікіпедії, написаний спрощеною англійською мовою", а не "Спрощеноангліська Вікіпедія". Ті самі німці називають Вікіпедію "Англомовною" або "Україномовна". І нідерландці пишуть "-мовна". Так що переклад невірний. --2003:5B:EC12:BA02:C575:3067:D41C:F71D 19:16, 26 червня 2015 (UTC)

«Англомовна Вікіпедія» = «Вікіпедія англійською мовою» = «англійська Вікіпедія». Так що переклад вірний (правильний, вдалий, надійний). — ɪ 22:30, 26 червня 2015 (UTC)

Він не зовсім вірний, бо англійський і український можуть означати як мову, так і країну/провінцію, і навіть народ (тобто від України, від Англії, від українців, англійців прикметники теж будуть український, англійський), прикметник же англомовний, україномовний чітко каже, що йдеться саме про мову.--Анатолій (обг.) 00:42, 27 червня 2015 (UTC)

Не «не зовсім вірний», а більш змістовний. Ібо сказано. — ɪ 13:30, 27 червня 2015 (UTC)

«Англомовна Вікіпедія» = «Вікіпедія англійською мовою» = «англійська Вікіпедія» - змістовний аргумент. Посилання на інші мови ви вирішили проігнорувати, бо тоді руйнується аргументація?--2003:5B:EC12:BA69:BCB5:6F70:752D:D3CE 13:18, 28 червня 2015 (UTC)

1. Зафіксуйте погляд на передостанній репліці.

2. Наведіть курсор на словосполучення «більш змістовний».

3. Дочекайтеся сплиття спливаючої підказки.

4. Прочитайте її.

5. Ідіть з Богом.

ɪ 18:00, 28 червня 2015 (UTC)

Ви уважно прочитали, що у інших великих вікіпедіях немає ніякої "української", "німецької" тощо, а є тільки "Вікіпедія українською мовою", "Вікіпедія німецькою мовою"? І що ваш аргумент ніяк не підходить для спрощеної англійської мови? --2003:5B:EC12:BA59:C4E9:61A0:F76F:E3A6 16:57, 3 липня 2015 (UTC)

*Sigh*. Наш аргумент не підходить для спрощеної англійської мови виключно через граматичну неможливість перетворити «спрощену англійську» на «спрощеноанглійську». Що і як називають у своїх Вікіпедіях німці з нідерландцями, стосується німців з нідерландцями, і тільки їх. Нам своє робить. — ɪ 02:00, 4 липня 2015 (UTC)

Ви почали з того, що це коректний варіант, а тепер виявляється що він не зовсім коректний, а просто "свій". Може треба якось це розрізняти?--2003:5B:EC12:BA59:8172:4664:296C:3274 08:04, 4 липня 2015 (UTC)

«Українська Вікіпедія» — цілком коректний варіант української назви україномовного розділу Вікіпедії. В іншомовних розділах діють інші мовні закони, за якими українська Вікіпедія іменується так, сяк і навспак. Що нам з того? Нічого. — ɪ 02:30, 5 липня 2015 (UTC)

Так з цього б і починали свою аргументацію. Наприклад, правильно вона звучить не "Що нам з того?", а "мені подобається калька з російської, а не ідея, прийнята у засновників".--2003:5B:EC12:BA26:DC3F:999D:43BD:13E5 07:44, 5 липня 2015 (UTC)

Вітаю, знаючи, що ви теж цікавитесь фантастикою,звертаюсь до вас!Та зазделегіть дякую за увагу.У мене виник конфлікт з деякими адмінами, зокрема з yakudza після того, як я додав до категорії «Письменники-фантасти Франції» статті про тих французьких письменників, що писали фантастику чи серед іншого чи виключно її. Для тих письменників, що писали також в інших жанрах були додані й інші відповідні категорії , а для того, щоб довести, що ці автори дійсно працювали у жанрі фантастики були додані посилання . Та все це yakudza без жодного обговорення та вникання в сутність справи вилучив, в той час як мене заблокував. На його думку, якщо письменники відомі, то вони не можуть бути фантастами. Дуже суперечливе судження. Творці найвідоміших фантастичних порталів - франкомовного http://www.bdfi.net/auteurs/ та англомовного http://www.sf-encyclopedia.com/ , російськомовного http://www.bibliograph.ru/Biblio/ , італомовного http://www.catalogovegetti.com/catalogo, фінськомовного http://www.anarres.fi/sf/bib/bib_u-o.htm#W та багатьох інших найпопулярніших порталів фантастики вважають інакше, тобто солідарні зі мною щодо приналежності цих письменників до когорти фантастів.Тож прошу вас допомогти скасувати скасування моїх дій Якудзою, бо я не хочу знову впасти в його немилість.

Для розуміння суті справи надаю наш діалог з ним, який ви можете в разі необхідності видалити, як прочитаєте його. Прошу також звернути увагу на особливості правопису великого та страшного адміна. Також мене дуже дивує, коли більшість адмінів та патрульних навіть не мають на своїй сторінці шаблону про освіту. Чи потрібні нам такі адміни-видалячі з невідомим рівнем освіти.

http://www.fantastika3000.ru/authors/v/voltaire/voltaire.htmm

-- Yasnodark (обговорення). 16:40, 11 травня 2015 (UTC)

Створіть Портал:Фантастика.

Додайте посилання на портал до проблемних статей-персоналій.

Категоризуйте персоналії у відповідному розділі порталу — так, як вважаєте за доцільне.

Запропонуйте зміни до категорій основного простору з посиланням на категорійний апарат, розроблений і протестований у рамках порталу.

Якщо ваша категоризація буде наочно кращою за ту, що існує нині, зміни будуть внесені. Якщо ні — ні.

P. S. Аби покласти край жанровим суперечкам: Speculative fiction●^[ru].

ɪ 20:30, 11 травня 2015 (UTC)

Дякую за цікаву пропозицію,створив портал, проте можете пояснити наочним прикладом як додавати до порталу на прикладі статті «Жуль Верн» - Yasnodark (обговорення). 17:20, 11 травня 2015 (UTC)

Портал має складатися з головної сторінки та тематичних підсторінок, кожна з яких наповнюється й редагується окремо. Підсторінки порталу можуть містити що завгодно — від однойменного вікіпроекту до списку персоналій і категорій за темою порталу (ваш випадок), однак не повинні дублювати статті з основного простору. Скористуйтеся інструкцією зі створення порталів або скопіюйте код одного з уже створених порталів — наприклад, Портал:Література або ru:Портал:Фантастика. Якщо нічого не буде виходити, зверніться по допомогу сюди або сюди. — ɪ 17:00, 12 травня 2015 (UTC)

Вітаю знову! Чи не могли б ви перевірити мої статті Жанри фантастичної літератури та Премія «Заслужений автор фантастики». Дякую за увагу. -- Yasnodark (обговорення). 15:30, 26 травня 2015 (UTC)

Статтю про премію частково відредаговано.

Статтю про жанри краще перетворити на список або на серію тематичних списків, оформивши відповідно (сортовані таблиці з короткими преамбулами — дефініціями жанрів).

Сторінка запитів на патрулювання — тут.

ɪ 00:00, 27 травня 2015 (UTC)

Вітаю! Коли створював статтю "День ветеранів (США)", я теж думав назвати її "День ветеранів". Проте в Україні є свій "День ветерана", який відзначається 1 жовтня, я впевнений серед інших країн світу є ще місця, де існує свій день ветеранів. Чи варто було прибирати "(США)" з назви статті? Мене обидві назви влаштовують, проте хочу уникнути плутанини. --AndriiK (обговорення) 17:02, 14 травня 2015 (UTC)

Okay, reverted. For all tomorrow’s parties^[en]. — 17:30, 14 травня 2015 (UTC)

Дякую, я зробив статтю «День ветеранів», такою що містить посилання на усі відомі дні ветеранів. --AndriiK (обговорення) 19:54, 14 травня 2015 (UTC)

До 23:59 31 травня 2015 (UTC) відбуваються вибори трьох представників спільноти до Ради повірених Фонду Вікімедіа. Усього є 20 кандидатів. Ці вибори дуже важливі тому, що вони можуть змінити те, як спільноти розглядаються за межами США та Західної Європи, а також в цілому вплинути на стратегію руху Вікімедіа. Зазначу, що до Ради завжди проходили тільки представники країн Західної Європи та США.

Ви можете також прочитати повні програми кандидатів тут: m:Wikimedia Foundation elections/Board elections/2015/Candidates/uk.

Натисніть тут, щоб проголосувати.

Постарайтеся підійти до цього вибору серйозно, адже через Раду спільнота може впливати на прийняття рішень Фондом. У 2013 році у цих виборах узяли участь лише 9 користувачів української Вікіпедії, цього року нам потрібна активніша участь у виборах, які нас теж стосуються.

Детальніше у Вікіпедія:Кнайпа (різне)#Дуже важливо: вибори Ради повірених Фонду Вікімедіа. Якщо ви вже проголосували, дякуємо за вашу активність та перепрошуємо за зайве нагадування) — NickK (обг.) 23:34, 27 травня 2015 (UTC)

   Запрошення взяти участь у тижні Вікіцитат

Доброго дня, Ɪ!

Запрошуємо Вас долучитися до проведення тематичного тижня «Вікіцитат», що проходить з 8 по 21 червня 2015 року. На Вас чекають статті різної тематики: письменники, президенти, гетьмани, шахісти, футболісти, фільми, важливі статті-поняття з ТОП-1000. Приєднуйтесь!

До тематичного тижня…

--Сергій Липко (обговорення) 12:20, 9 червня 2015 (UTC)

Доброго дня!
Знаю, що Ви колись виступали за вилучення функції додавання &nbsp; Вікіфікатором у текст статей [3]. Зараз це питання знову спливло: Вікіпедія:Кнайпа (різне)#Про нерозривний пробіл перед довгим тире. Можливо бажаєте долучитися до обговорення (якщо не бачили)?
--MMH (обговорення) 22:28, 10 липня 2015 (UTC)

Якщо вам цікава фантастика чи важлива кількість цікавих статей у вікіпедії, прошу вас допомогти (проголосувавши ПРОТИ видалення) з рятуванням 5 статей з фантастики, над якими я працюю. обговорення номінацій за 11 липня 2015.Присвячені темам з розряду "Цікавої статистики" - довгожителям серед романістів фантастики та найстаршим авторам фантастичних романів. До речі, кудись випарувався зміст шаблону "тих хто цікавиться фантастикою", було здається декілька десятків прихильників.Yasnodark (обговорення) 13:50, 12 липня 2015 (UTC)

На жаль, правила Вікіпедії не дозволяють розміщувати в основному просторі списки, укладені за довільним нерелевантним критерієм (вік письменників, зріст композиторів, вага режисерів тощо).

Ви можете:

1. Зробити вищезгадані списки підсторінками порталу/проекту «Фантастика» (з доданням шаблону {{службовий список}});
2. Перенести їх у свій особистий простір.

Бедж для любителів фантастики — тут.

ɪ 19:30, 12 липня 2015 (UTC)

Вітаю! Вас вже кілька місяців тому запрошували стати патрульним. Ця пропозиція досі актуальна. Думаю, я можу присвоїти прапорці відкочувача і автопатрульного і без будь-яких обговорень, бо ви їх маєте у РуВікі. Однак було б набагато краще пройти обговорення. Воно не займе багато часу, але дасть вам повноцінний статус патрульного і можливість перевірити як мінімум свої колишні редагування, якщо у вас виникне таке бажання. --Aced^talk 17:47, 21 серпня 2015 (UTC)

Доброго дня. Проти отримання статусу патрульного не заперечую. Проходити обговорення не вважаю потрібним. — ɪ 11:00, 22 серпня 2015 (UTC)

Дякую. Надав вам статуси автопатрульного і відкочувача. Успішної роботи! --Aced^talk 19:38, 24 серпня 2015 (UTC)

До ɪ. Доброго дня! Звертаю вашу увагу, що відбувається голосування щодо виборів арбітрів. Якщо маєте право, то голос можна залишили на сторінці голосування , згідно з правилами для голосування потрібно мати не менше 300 редагувань і не менше 90 днів досвіду. Голос можна залишили на сторінці голосування (ви можете побачити їх через сторінку Вікіпедія:Вибори арбітрів/2015/Голосування. Хід голосування - на Вікіпедія:Вибори арбітрів/2015/Голосування/Усі). А тут питання до кандидатів - Вікіпедія:Вибори арбітрів/Обговорення/2015/Усі. Дякую за увагу.--Yasnodark (обговорення) 14:04, 8 вересня 2015 (UTC)

Привіт. Припиніть, будь ласка, масове перейменування. Усі масові перейменування треба обговорювати. — Green Zero обг 16:50, 10 вересня 2015 (UTC)

Звертаю увагу, що у випадку з виборами рік не є уточненням: якщо, скажімо, у випадку статей Зборівська битва (1649) та Зборівська битва (1917) рік є уточненням (і стаття Зборівська битва є неоднозначністю), то у випадку з виборами Парламентські вибори в Україні 2012 і Парламентські вибори в Україні 2014 є назвами подій, до складу яких входить рік, і стаття Парламентські вибори в Україні описує загальний виборчий процес, а не є неоднозначністю. А оскільки рік не є уточненням, то його й не потрібно брати в дужки — NickK (обг.) 22:49, 14 вересня 2015 (UTC)

…Парламентські вибори в Україні 2012 і Парламентські вибори в Україні 2014 є назвами подій, до складу яких входить рік… — Коротко кажучи, ні. «Парламентські вибори» є назвою однієї й тієї ж події, яка відбувається з певною регулярністю за певними правилами в усіх країнах світу з парламентською формою правління. На відміну від брендових найменувань типу «Експо-67», Літні Олімпійські ігри 1984, «Догма 95» і Пісенний конкурс Євробачення 2015, рік не є складовою уніфікованої офіційної назви національних парламентських виборів — просто тому, що такої назви не існує ні в Україні, ні деінде. Так, на сайті Центрвиборчкому України вибори до ВР 2014 року іменуються «Позачерговими виборами до Верховної Ради 2014», «Позачерговими виборами народних депутатів України 26 жовтня 2014 року» і «Позачерговими виборами народних депутатів України 2014», між тим як назва «Парламентські вибори в Україні 2014», нині прийнята в укрвікі, взагалі відсутня. З огляду на сказане, максимально коректна схема іменування статей про парламентські вибори має виглядати так:

• Парламентські вибори
• Парламентські вибори (Країна)
• Парламентські вибори (Країна, рік)

Те саме стосується всіх інших регулярних державних акцій подібного типу.

…стаття Парламентські вибори в Україні описує загальний виборчий процес, а не є неоднозначністю. — Станом на сьогодні стаття Парламентські вибори в Україні не описує нічого, оскільки є редиректом на статтю про «загальний виборчий процес» — Вибори народних депутатів України. Якщо єдиною умовою наявності дужок навколо року в назвах статей типу «Парламентські вибори там-то тоді-то» є існування однойменної неоднозначності — ніщо не заважає а) створити цю неоднозначність, б) оформити назви статей за схемою, наведеною вище.

ɪ 16:00, 15 вересня 2015 (UTC)

В українській Вікіпедії є певні традиції найменування статей, і Ви їх ламаєте. Якщо хочете далі перейменовувати згідно вищевикладеної Вами логіки - виносьте на загальне обговорення. Це суспільний проект і живе він за принципами консенсусу. — Green Zero обг 16:49, 15 вересня 2015 (UTC)

Якщо чесно, я не бачу жодної різниці між Літні Олімпійські ігри 1984 та Парламентські вибори в Україні 2014. І там, і там серійні події, і там, і там без року назва має зовсім інше значення: Літні Олімпійські ігри та Парламентські вибори в Україні позначають щось інше (і так, Парламентські вибори в Україні є синонімом до Вибори народних депутатів України та описує загальний виборчий процес і не має бути дизамбігом, так само як Літні Олімпійські ігри також не є дизамбігом). За вашими пропозиціями можна попсувати і інші назви: поряд з Парламентські вибори (Україна, 2014) можна придумати і Олімпійські ігри (літні, 1984), і Євробачення (пісенний конкурс, 2015), Чемпіонат (Європа, футбол, 2012) та інші подібні покручі... але для чого? Ми ж цілком можемо дати цим статтям людські назви, нащо умисно робити уточнення? — NickK (обг.) 09:31, 16 вересня 2015 (UTC)

Консенсус — не фетиш, а допоміжний інструмент вікі-будівництва. Заіржавілий інструмент підлягає заміні. Мета української Вікіпедії — не дотримання священних непорушних традицій, а створення повноцінної, точної енциклопедії українською мовою і ніщо інше. Загальне обговорення, присвячене усуненню застарілого бардака з датами в заголовках, прогнозовано потонуло в балачках. Спробу створити принаймні ескіз відповідного правила відкочено з коментарем «не треба вводити в оману:не правило, навіть не проект, суперечить сам собі(є оглядові статті Кубок УЄФА і Літні Олімпійські ігри)». Такі коментарі й дії — разом з пасажем про перенаправлення, що «описує загальний виборчий процес», і пропозицією «попсувати інші назви» в руслі канонічного ВП:НДА — симптом нерозуміння ні масштабів проблеми, ні запропонованого механізму її вирішення. Логіка іменування серійних державних подій принципово розбіжна з логікою побудови офіційних брендових імен. Літні Олімпійські ігри 1984, Чемпіонат Європи з футболу 2012, Пісенний конкурс Євробачення 2015 — офіційні словесно-графічні товарні знаки, що узаконюють рік без дужок як невід’ємну складову назви. «Кубок УЄФА» і «Кубок УЄФА 2008—2009», «Літні Олімпійські ігри» і «Літні Олімпійські ігри 1984» — самостійні, окремо зареєстровані брендові найменування; «парламентські вибори в Україні» і «парламентські вибори в Україні такого-то року» — ні. Жодне з чинних правил української Вікіпедії не забороняє заміну редиректів на оглядові статті тематичними дизамбігами (забезпечення функціонального балансу між тематичними дизамбігами, категоріями і навігаційними шаблонами — інше питання). Розумному досить, нерозумні йдуть лісом. — ɪ 16:00, 17 вересня 2015 (UTC)

Ви дуже помиляєтесь - консенсус є не допоміжним, а основним інструментом. Один користувач не може нав'язувати своє бачення усім іншим і діяти врозріз з усталеною практикою. Ви можете лише переконувати інших у своїй правоті, у доцільності саме Вашого варіанту. Робиться це через загальне обговорення. Якщо й далі Ви будете діяти ігноруючи консенсус - у Вас просто заберуть право перейменовувати. Ми повинні поважати один одного, діяти злагоджено, консенсусно. Буду вдячний за розуміння. — Green Zero обг 16:29, 17 вересня 2015 (UTC)

Ви скасували як «неконсенсусне» перейменування Паризька мирна конференція 1919—1920 → Паризька мирна конференція (1919—1920).

Якщо інших паризьких мирних конференцій не було, роки в заголовку не потрібні.

Якщо інші паризькі мирні конференції були, роки в заголовку мають бути взяті в дужки.

За даними французького розділу, енциклопедично значимих паризьких мирних конференцій було як мінімум три.

Верніть дужки на місце.

ɪ 17:30, 22 вересня 2015 (UTC)

Якщо чесно, то доведення до абсурду почалося з вашого Парламентські вибори (Країна, рік): замість Парламентські вибори в Україні 2014 ми б отримали Парламентські вибори (Україна, 2014). На тлі цього я й запропонував Олімпійські ігри (літні, 1984): таке саме винесення двох частин назви зі статті, але чомусь воно вам здалося більш абсурдним, ніж Парламентські вибори (Країна, рік). Стосовно моєї позиції й обговорення, то в нас було доволі свіже Вікіпедія:Кнайпа (політики)/Архів 29#Рік у заголовках статей і дужки, якщо вже розробляти правило, то для початку варто ознайомитися з аргументами звідки. І я прибрав вашу розробку, бо на сторінку, яка є частково правилом, а частково проектом, ви вставили текст, який не відповідає консенсусу спільноти, і не поставили його на обговорення. Щоб не вводити в оману (на жаль, у нас нема різниці між незатвердженим, але консенсусним проектом та думкою одного користувача) я його і прибрав. Якщо ви хочете розробити правило — почитайте попередню дискусію, підготуйте варіант, який буде близьким до висловлених думок, і запропонуйте його для обговорення, це буде найбільш конструктивним рішенням — NickK (обг.) 13:14, 18 вересня 2015 (UTC)

Якщо чесно, то доведення до абсурду почалося з вашого Парламентські вибори (Країна, рік)… — Якщо чесно, ви впритул не бачите аргументів, за якими у варіанті «Парламентські вибори (Україна, 2014)» немає нічого абсурдного, або фатально нездатні їх зрозуміти. Щодо тричі проігнорованої вами спливаючої підказки з варіантом «Парламентські вибори там-то (рік)» — будемо вважати, що вона у вас не працює, а в код чужих реплік ви принципово не заглядаєте.

…на сторінку, яка є частково правилом, а частково проектом… — Проект правил не є «частково правилом». Проект правил є проектом правил і нічим іншим. Розділ «Річки» з плашкою {{policy-section}} — просто так, без жодних попередніх обговорень — додав до проекту правил ВП:Іменування статей/Уточнення користувач Leon II. Якщо текст, розміщений в українській Вікіпедії в такий спосіб, автоматично набуває статусу правила, ваші претензії до «Дат» безпідставні. Якщо «Річки», попри вивіску про «офіційне правило», не є правилом — тим більше.

…ви вставили текст, який не відповідає консенсусу спільноти, і не поставили його на обговорення. …почитайте попередню дискусію, підготуйте варіант… і запропонуйте його для обговорення… — Ніякого консенсусу спільноти щодо оформлення заголовочних дат не існує. Конструктивні зміни в чернетці правил, відкритій для загального редагування і стандартного робочого обговорення на СО, не потребують попередніх ув’язань, утрясань і обкашлювань. Прибрана вами розробка базувалася саме на аналізі аргументів, наведених у згаданій дискусії (NB: ви точно не заглядаєте в чужий код). Якщо спільноту, уособлену вашим дуетом з Green Zero, влаштовує первісний хаос, що донині царює на всіх структурних поверхах української Вікіпедії, — тим гірше для української Вікіпедії. Розкішна тема для солоденького, розсипчастого, багатомегабайтного загального обговорення. Дарю.

ɪ 17:30, 22 вересня 2015 (UTC)

привіт. шалено перепрошую за крос-постинг (не певна чи Ви бачили пінг, чи Ви буваєте на вікісховищі часто…). будь ласка, допишіть у банер атрибуцію авторів. цей банер бачитимуть усі читачі ВП, а так ми порушуємо авторські права. навіть якщо Ви зміните ліцензію на CC-zero, бо неможливо буде перевірити пересічній людині це… тому краще дописати авторів та ліцензію (і, відповідно, змінити ліцензію своєї похідної роботи на ліцензію оригінального банера). коли ми друкували Ваш логотип на банері (і навіть на бейджах), то ми вказували автора та ліцензію… --アンタナナ 20:15, 5 жовтня 2015 (UTC)

Але ж це CC-Zero та суспільне надбання, і атрибуція там не вимагається. Людина, яка розповсюджує свій твір під CC-Zero, очевидно дає згоду на використання її твору навіть без згадки імені. Тим паче тут це навіть незручно - на банері нема стільки місця, щоб додати це читабельним шрифтом — NickK (обг.) 20:36, 5 жовтня 2015 (UTC)

Доброго дня! Чи могли б ви пояснити, чому ви вибрали саме таку назву статті? Підозрюю, що ви її скопіювали з російської Вікіпедії, але ця назва не є ні точною, ні впізнаваною (Дінь-ле-Бен досить далеко від місця катастрофи та пов'язаний лише тим, що перші повідомлення говорили про «катастрофу між Дінь-ле-Бен і Барселоннетт»). Якщо вам не подобається варіант з півднем Франції, можливо, варто перейменувати на Катастрофа A320 у Французьких Альпах (як писали україномовні ЗМІ: УНІАН, DW, ТСН, УП, РБК тощо)? Бо цей варіант виглядає значно впізнаванішим за обраний у російській Вікіпедії — NickK (обг.) 16:24, 25 жовтня 2015 (UTC)

Не з російської, а (mediately) з англійської: Дінь-ле-Бен — справді найближчий до місця катастрофи значимий НП. Але так, Французькі Альпи впізнаваніші. Нехай будуть. — ɪ 18:25, 25 жовтня 2015 (UTC)

Дякую за перейменування. Щодо Дінь-ле-Бена, то не забувайте дивитися контекст. Десь за годину після катастрофи інформацію додали до статті Дінь-ле-Бен, бо тоді точніше місце падіння було невідоме. А вже ввечері встановили, що літак упав у Пра-От-Блеон, і відповідну інформацію додали туди, а з Дінь-ле-Бена так і не вилучили — NickK (обг.) 18:23, 26 жовтня 2015 (UTC)

Щодо Дінь-ле-Бена, то не забувайте дивитися контекст. — Не забуду. Не забувайте й ви. — ɪ 20:00, 26 жовтня 2015 (UTC)

Щодо значимості — це не так, Пра-От-Блеон теж значимий. А якщо шукати найближче велике місто, то це може бути Барселоннетт (критерій 1000+: DW, Кореспондент), Дінь-ле-Бен (критерій 10 000+) або Гап (критерій 100 000+: українських нема, але є кілька іноземних). Тому я й запропонував не прив'язуватися до населеного пункту, бо це не є впізнаваним — NickK (обг.) 14:29, 27 жовтня 2015 (UTC)

Муніципалітет з числом мешканців як у двох під’їздах хрущовки формально значимий для геостатті в Вікіпедії, але мало придатний на роль епоніма резонансної авіакатастрофи. Барселоннетт, Дінь-ле-Бен і Гап як опорні пункти найменувальної тріангуляції, обрані за критерієм «кількість населення», — інша справа: найближче мінімально значиме місто, найближче безперечно значиме місто, найближче велике місто. Кожну з трьох назв можна винести в заголовок статті, але приз за впізнаваність дістався Французьким Альпам. І ви, і я знаємо, чому. C’est tout. — ɪ 00:00, 28 жовтня 2015 (UTC)

А на основі чого ви перейменовуєте 5-а на 5-та?--Анатолій (обг.) 22:42, 3 листопада 2015 (UTC)

За яким правилом відбувається нарощення літер у порядкових числівниках?
Правило таке: якщо наприкінці такого числівника стоїть приголосна й голосна, то в нарощенні пишемо обидві літери. Якщо числівник закінчується на дві голосні, ти пишемо лише одну, останню.
Отже, українською мовою пишемо: 1-ше, 2-ге, 15-те. А російською пишемо: 1-е, 2-е, 15-е.

— Блог професора Пономарева: на Фейсбуці чи на Фейсбуку?. BBC Ukrainian. 25 листопада 2013.

Нарощення повинно складатися з однієї літери (коли закінчення має два голосних, приголосний) або двох літер (коли закінчення має приголосний і голосний): 6-й поверх, з 9-ї ранку, на початку 80-х років, 2-га прохідна.

— Правила запису цифрової інформації в документах // Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» (для студентів усіх курсів та напрямів підготовки) за темою «Граматична парадигма частин мови у діловому спілкуванні» / укладач: М. В. Борисова. — Горлівка : ДВНЗ «ДонНТУ» АДІ, 2013.

Якщо текст потребує написання порядкового числівника з використанням цифр, то відмінкове закінчення має бути однолітерним, коли перед останньою буквою числівника стоїть літера, що позначає голосний звук: п’ятий — 5-й. Нарощення має бути дволітерним, якщо перед останньою буквою числівника стоїть літера, що позначає приголосний звук: п’ятого — 5-го.

— Капелюшний, А. О. Числа // Стилістика й редагування : Практичний словник-довідник журналіста. — Львів : ПАІС, 2002. — С. 387—388. — ISBN 966-7651-02-9.

ɪ 23:23, 3 листопада 2015 (UTC)

@AMY 81-412: а ти ж, здається, якесь інше правило знаходив.--Анатолій (обг.) 23:37, 3 листопада 2015 (UTC)

Все правильно. Я придерживаюсь такой же точки зрения. Формально к этому переименованию с точки зрения нынешней грамматики претензий нет. Другой вопрос, @Ahonc: как поступать с историческими переименованиями разнообразных номерных новых улиц и линий. Оставлять старые названия в таком виде, как они были зафиксированы на момент переименования в официальных документах или приводить к нынешней норме?--AMY (обговорення) 06:46, 4 листопада 2015 (UTC)

Вітаю! Скажіть, будь ласка, на підставі чого Ви перейменували 30-а на 30-ша у назві вищезазначеної статті? Виправте, будь ласка на 30-а чи на 30-та. З повагою,--Словолюб (обговорення) 08:19, 4 листопада 2015 (UTC)

Уже. — ɪ 08:30, 4 листопада 2015 (UTC)

Доброго дня!
Чи могли б Ви внести відповідні зміни в український відповідник шаблону? [4]
--MMH (обговорення) 21:16, 4 листопада 2015 (UTC)

Так. — ɪ 23:30, 4 листопада 2015 (UTC)

Дякую. --MMH (обговорення) 10:04, 5 листопада 2015 (UTC)

Я переніс цей шаблон в українську вікі лише тому, що він використовується шаблоном «Статья». Навряд чи слід його українізувати [5], краще створити український відповідник, наприклад, «Бскор». --MMH (обговорення) 10:21, 5 листопада 2015 (UTC)

А, зрозумів, Ви внесли зміни в український розділ шаблону. Питанння знімається. --MMH (обговорення) 10:27, 5 листопада 2015 (UTC)

привіт. будь ласка, утримайтеся від війни редагувань. якщо Ваше перейменовування не є очевидним, то потрібно обговорити це, а не воювати. дякую за розуміння --アンタナナ 23:20, 11 листопада 2015 (UTC)

Вітаю! Якщо просто перейменувати сторінку і не чіпати посилання на колишню назву, то залишиться червоний лінк, який, цілком можливо, хтось і створить знову. Будь ласка, виправляйте таке. Дякую. --Fessor (обговорення) 08:10, 13 листопада 2015 (UTC)

Отримавши отруйно-рожеву блямбу з застереженням про хибне перенаправлення, точно не створить. До речі, тут — якраз не хибне. Так, неканонічно оформлене. — ɪ 10:00, 13 листопада 2015 (UTC)

Доброго дня. Поясніть, будь ласка, підстави для перейменування цієї та подібних статей. Наприклад, Загальноосвітня школа (Привовчанське) має офіційну назву Комунальний заклад освіти "Привовчанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів", тож чому ви вирішили змінити її на Загальноосвітня школа (Привовчанське)? Назва «загальноосвітня школа» (без «Привовчанська») не вживається в джерелах. Аналогічно й з усіма іншими: наприклад, Комунальний заклад "Тернівська загальноосвітня школа I -III ступенів №1" Тернівської міської ради Дніпропетровської області була Тернівська загальноосвітня школа I—III ступенів № 1, а стала накручена уточненнями Загальноосвітня школа № 1 (Тернівка, Дніпропетровська область). Крім того, ви ще й придумали незрозуміло що з уточненнями: наприклад, була Чаплинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (Юр'ївський район), що відповідає офіційній назві Чаплинська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Юр'ївської районної ради Дніпропетровської області, а стала Загальноосвітня школа (Чаплинка, Дніпропетровська область), що нелогічно (школи підпорядковуються районам, а не областям) і неконкретно, бо є ще загальноосвітня школа в Чаплинці Петриківського району тієї ж Дніпропетровської області. Тож прошу вас пояснити, чим ви керувалися при цих перейменуваннях. Дякую — NickK (обг.) 11:27, 13 листопада 2015 (UTC)

Назви шкіл, до цього дня оформлені бозна-як, мають бути приведені до єдиної системи. Система може бути якою завгодно, однак немає жодної потреби захаращувати заголовки повними назвами з усіма офіційними причандалами — як-от Комунальний заклад освіти «Привовчанська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів». Пошук провінційних шкіл за містом і областю, а не за формальним міносвітівським підпорядкуванням суттєво зручніший для читача, який може не співвідносити назву району з конкретним навчальним закладом або взагалі її не знати. Для нумерованих міських шкіл прив’язка до району в назві статті очевидно зайва.

…була Тернівська загальноосвітня школа I—III ступенів № 1, а стала накручена уточненнями Загальноосвітня школа № 1 (Тернівка, Дніпропетровська область). — В Україні щонайменше сімнадцять Тернівок із загальноосвітніми школами таких і сяких ступенів, тож накручувати уточнення доведеться в будь-якому разі. І не факт, що стара схема виглядатиме презентабельніше за нову:

• Тернівська загальноосвітня школа ___—___ ступенів № ___ (Район)
• Загальноосвітня школа № ___ (Тернівка, Область)
• Загальноосвітня школа № ___ (Тернівка, Район, Область)

Співпадіння назв школи, населеного пункту і області — не настільки розповсюджений феномен, аби заради нього офірувати компактністю й інформативністю всіх інших заголовків подібного типу. Сіамські дублі на кшталт двох однойменних шкіл у двох Чаплинках Дніпропетровської області логічно розділити уточненням району:

• Загальноосвітня школа (Чаплинка, Петриківський район, Дніпропетровська область)
• Загальноосвітня школа (Чаплинка, Юр'ївський район, Дніпропетровська область)

P. S. Назви Загальноосвітня школа (Українське), Загальноосвітня школа (Харкове) тощо не залишають можливості для помилкового тлумачення. Конструкції з географічним прикметником, винесеним наперед, — джерело регулярних непорозумінь: Українська загальноосвітня школа, Харківська загальноосвітня школа. «Выбирай, но осторожно. Но выбирай».

ɪ 15:30, 13 листопада 2015 (UTC)

Я згоден щодо потреби в уніфікації, але чому ви спочатку запровадили свою систему (перейменувавши більше сотні статей без пояснень), а потім її обговорюєте? До того ж це вже не вперше. Для української мови цілком природними є конструкції на кшталт «Привовчанська загальноосвітня школа» («В якій школі навчався?» — «У Привовчанській», а не «У загальноосвітній школі (Привовчанське)»): он у сільраді засідає вчитель Привовчанської загальноосвітньої школи, а не просто «вчитель загальноосвітньої школи». Тож поясніть, будь ласка, чим варіант Чаплинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (Юр'ївський район) (природний формат, одне уточнення) гірший за Загальноосвітня школа (Чаплинка, Юр'ївський район, Дніпропетровська область) (неприродний вивернутий формат, три уточнення)? Тим більше частину назв ви взагалі взяли з якоїсь стелі: наприклад, Комунальний заклад Сумської обласної ради Глухівська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів імені Миколи Івановича Жужоми зі скороченою назвою «Глухівська загальноосвітня школа-інтернат» раптом став спеціалізованою школою під новою назвою Спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат імені М. І. Жужоми (Глухів) — NickK (обг.) 15:48, 13 листопада 2015 (UTC)

ɪ, і знову Нік тут має рацію. В українській Вікіпедії є усталена практика називати статті природніми назвами, а не каталожними. Невже так складно винести це на обговорення? — Green Zero обг 16:16, 13 листопада 2015 (UTC)

Для української мови цілком природними є конструкції на кшталт… — Для української мови цілком природними є конструкції на кшталт «Тарас Шевченко» і «фільм „Любов“», а не Шевченко Тарас Григорович і Любов (фільм, 1927). Ні усталеної практики «називати статті природніми назвами», ні правил, що конституюють таку практику, ні однозначного розуміння самого терміна «природна назва» в українській Вікіпедіїї не існує. Щодо іменування шкіл — так, після років бардаку в українській Вікіпедії усталилася певна практика. Практика, запроваджена мною протягом останньої доби. Ні, я не маю бажання виносити на обговорення природну назву Білогривська ЗОШ І-ІІ ст., природну назву Павлоградський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" №14 і з півтораста інших природних назв із тієї ж категорії. Виносьте самі, вони всі ваші.

…чим варіант Чаплинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (Юр'ївський район)… гірший…? — Варіант Чаплинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (Юр'ївський район) гірший дефісом замість тире, факультативними ступенями і дефектною геолокацією (район якого міста? якої області? якої країни?). Спеціалізований статус Глухівської загальноосвітньої школи-інтернату випливає з п. 2.5 статуту школи. Імена та по батькові ІБП-епонімів в укрвікі традиційно скорочуються до ініціалів: Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна тощо.

…чому ви спочатку запровадили свою систему (перейменувавши більше сотні статей без пояснень), а потім її обговорюєте? — Тому що попереднє обговорення кожного шморгу не веде ні до чого, крім стагнації, звурджування та летального вапнування. Я не проти будь-якої іншої раціональної системи, однак судячи з того, що левина частка статей про сільскі школи редагується виключно сільскими школярами, вікіспільноті на ті статті принципово начхати. (Тізер: вам теж.)

P. P. S. През-петиції повстали з мертвих. Де мапа, Біллі?

ɪ 05:00, 14 листопада 2015 (UTC)

Принаймні щодо навчальних закладів практика досить усталена: наприклад, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, а не Національний університет (Київ), Одеське художнє училище, а не Художнє училище (Одеса). Чому щодо шкіл практика має бути іншою? Та й визначення натякає на те, яким має бути заголовок: ми ж пишемо «Чаплинська загальноосвітня школа — навчальний заклад у Чаплинці (...)» , а не «Загальноосвітня школа — навчальний заклад у Чаплинці (...)». І тут Шевченко Тарас Григорович і Любов (фільм, 1927) уже не підійде, бо там у вступі цілком природно пишемо ««Любов» — фільм (...)», а не «Фільм «Любов» — фільм (...)».

Стосовно «дефектної геолокації», то у вас геолокація набагато більш дефектна. Була Богданівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (Павлоградський район) — абсолютно однозначно. Стала Загальноосвітня школа І—ІІ ступенів (Богданівка, Дніпропетровська область) — у Дніпропетровській області є три Богданівки і в усіх трьох є школи, чим стало краще? У Павлограді є Загальноосвітня школа-інтернат № 1 (Павлоград, Дніпропетровська область) та Навчально-виховний комплекс № 14 (Павлоград), але кому потрібне уточнення областю, якщо в селищі на Луганщині шкіл немає? Але якщо ви додаєте уточнення через теоретичну наявність шкіл, то в Загальноосвітня школа № 4 (Тернівка, Дніпропетровська область) ви навіщось додали уточнення «Дніпропетровська область», яке нічого не вирішує, бо Тернівка (Криворізький район) теж у Дніпропетровській області.

Єдиний чіткий аргумент — це факультативні ступені та надмірна деталізація на кшталт Павлоградський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад" №14. З цим я погоджуюся, у ступенях сенсу не багато, а в Павлограді добре підійшла б скорочена назва (Павлоградський навчально-виховний комплекс № 14).

Але от щодо презентабельності, то важко уявити людину, яка шукатиме Загальноосвітня школа (Чаплинка, Юр'ївський район, Дніпропетровська область). І такий феномен дуже навіть поширений: в Україні близько десяти тисяч сіл, які мають однойменні в межах області, а за вашою схемою 99% сільських шкіл будуть на вибір або «Загальноосвітня школа», або «Навчально-виховний комплекс». Більше того, ваша схема однозначно зламається на цих двох: Мар'ївська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №1 Софіївської районної ради Дніпропетровської області та Мар'ївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Софіївської районної ради Дніпропетровської області. Річ у тім, що в районі дві Мар'ївки, і звісно ж районний відділ освіти просто додав їм номери: Мар'ївська загальноосвітня школа № 1 (Софіївський район) та Мар'ївська загальноосвітня школа № 2 (Софіївський район) — працює відмінно. Але мені навіть важко уявити, що вийде за вашою схемою, мабуть, там буде чотири уточнення...

Підсумовуючи, я бачу досить слабкі аргументи на користь вашої схеми: анонсована презентабельність у частині випадків непогана, але в решті випадків вона нагромаджує неприродні уточнення. Цілком справедливі зауваження про факультативні ступені тощо цілком можна було виправити й без вивертання назв. І якщо ви вважаєте неправильними обговорення і правильним одноосібне запровадження, може, мені скористатися методом «ми поговорили, і я вирішив»? — NickK (обг.) 03:37, 16 листопада 2015 (UTC)

Будь ласка, не доводьте до абсурду. Природна назва це та, яка природно читається, на відміну від каталожної. — Green Zero обг 08:38, 16 листопада 2015 (UTC)

Чому щодо шкіл практика має бути іншою? — Тому що типова школа, на відміну від типового вишу, являє собою пересічний нумерований об’єкт без усталеної компактної загальновідомої назви. Красне місце як «природним», так і повним офіційним найменуванням таких об’єктів — преамбула й інфобокс, але ніяк не заголовок статті.

…у вступі цілком природно пишемо ««Любов» — фільм (...)», а не «Фільм «Любов» — фільм (...)». — Замініть будь-який з «фільмів» у другому прикладі на «екранізацію/картину/постановку» та отримайте безплатно купу альтернативних, не менш природних конструкцій. Ще раз: до випрацювання вичерпних, тематично розгалужених, контекстно узгоджених правил іменування статей закиди про «неприродність» того чи іншого заголовку не мають ні теоретичного, ні утилітарного сенсу. Найкоротший шлях до створення правил — пряма вікі-дія: невідкладне запровадження й тестування найменувальних схем у проблемних категоріях. «Я вирішив, і ми поговорили».

…важко уявити людину, яка шукатиме Загальноосвітня школа (Чаплинка, Юр'ївський район, Дніпропетровська область). — Для таких випадків існують перенаправлення. Пошук в українській Вікіпедії, як і в усіх інших Вікіпедіях, взагалі не є проблемою. Справжні проблеми укрвікі — низькоякісний контент, застарілий дизайн, орфографічна неврегульованість, безлад в іменуванні шаблонів і категорій, відсутність чітких критеріїв іменування статей. І не тільки про школи.

…Мар'ївська загальноосвітня школа № 1 (Софіївський район) та Мар'ївська загальноосвітня школа № 2 (Софіївський район) — працює відмінно. — Ні, якщо з заголовків незрозуміло, що йдеться про дві різні Мар’ївки в одному районі. Наша схема — інша справа:

• Загальноосвітня школа № 1 (Мар’ївка, Жовтнева сільська громада)
• Загальноосвітня школа № 2 (Мар’ївка, Ордо-Василівська сільська рада)

ɪ 00:50, 18 листопада 2015 (UTC)

Апдейт: зваживши всі «про» і «контра», вважаю доцільним запровадження нижченаведеного порядку іменування статей про навчальні заклади.

У назвах статей про вищі навчальні заклади (університети, інститути, академії, деякі коледжі, технікуми й училища) використовуються найбільш розповсюджені (загальновживані в авторитетних джерелах) найменування цих закладів — як правило, з прикметником, утвореним від назви населеного пункту. Позначення «національний», «державний», «міський», «муніципальний», «відкритий» тощо, освітня спеціалізація навчального закладу і додаток «імені…» завжди включаються в назву статті. Слово «імені» в назві не скорочується. Гарвардський університет Бєлгородський державний інститут культури і мистецтв Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової Статті про дитячі, початкові та середні навчальні й виховні заклади (дитячі садки, школи, гімназії, ліцеї, коледжі, технікуми, училища, навчально-виховні комплекси, освітні центри) у загальному випадку іменуються за схемою: Навчальний заклад № ___ (НП) Навчальний заклад № ___ (НП, область) Навчальний заклад № ___ (НП, район, область) Для ненумерованих навчальних закладів, єдиних у населеному пункті, використовуються прямі найменування з прикметником, утвореним від назви населеного пункту, і необхідним географічним уточненням: Енський навчальний заклад (область) Енський навчальний заклад (район, область) Якщо назви закладів, населених пунктів, районів і областей співпадають, уточненням може служити будь-яке інше адміністративно-територіальне підпорядкування (громада, муніципалітет, рада тощо): Навчальний заклад № ___ (НП, підпорядкування, область) Енський навчальний заклад (підпорядкування, область) Прикметник «спеціалізований/-а/-е» і додаток «імені…» завжди включаються в назву статті. Форми навчання і ступені акредитації навчальних закладів випускаються — за винятком випадків, коли назви однойменних навчальних закладів, розташованих в одному населеному пункті, можна розрізнити тільки за цими характеристиками: Богданівська загальноосвітня школа І—ІІ ступенів (Павлоградський район, Дніпропетровська область) Богданівська загальноосвітня школа І—ІІI ступенів (Павлоградський район, Дніпропетровська область) У преамбулі статті та інфобоксі завжди подається повна офіційна назва навчального закладу.

…у Дніпропетровській області є три Богданівки і в усіх трьох є школи… …Тернівка (Криворізький район) теж у Дніпропетровській області. — Ok, виправлено. За новою схемою.

ɪ 02:00, 18 листопада 2015 (UTC)

Так, з уточненнями вже суперечите самим собі. Ви відкидали уточнення районом, бо начебто райони невпізнавані, а тепер пропонуєте уточнювати громадою, що гарантовано менш впізнавано. Мар'ївська загальноосвітня школа № 1 (Софіївський район) — досить впізнавано, бо Софіївський район грамотні люди знають, але Загальноосвітня школа № 1 (Мар'ївка, Жовтнева сільська громада) у впізнаваності явно не виграє. Тож аргумент про виграш у впізнаваності можна відкинути.

Такі речі як Водянська загальноосвітня школа (Юр’ївський район, Дніпропетровська область) називаються надмірними уточненнями: Юр'ївський район на весь світ єдиний, і нема жодного сенсу уточнювати, що він у Дніпропетровській області. На додачу ще й лапка замість апострофа — тільки виправили їх, і знову!

Крім того, ви додали купу дивних уточнень на кшталт Загальноосвітня школа № 1 (Глухів, Сумська область): місто Глухів є основним значенням, а в селі нема ні першої, ні другої школи, а є лише НВК, для кого ці уточнення? .

Тому головне питання: чому уточнення за областю? Школи завжди підпорядковувалися районам, і через це мають унікальні назви в рамках одного району, але ніщо не заважає мати дві школи з однаковими назвами в різних районах. Наприклад, Новоіванівська загальноосвітня школа (Дніпропетровська область) — це де? Новоіванівське Юр'ївського району чи Новоіванівка Нікопольського району? Тож який сенс у цій реформі, якщо вона лише створює додаткові проблеми, для яких потрібно шукати обхідні шляхи? — NickK (обг.) 10:46, 18 листопада 2015 (UTC)

…тепер пропонуєте уточнювати громадою, що гарантовано менш впізнавано. Тож аргумент про виграш у впізнаваності можна відкинути. — Не можна. Уточнення за субрайонним підпорядкуванням додається тільки при співпадінні назв навчальних закладів, населених пунктів, районів і областей. Впізнаваність — робочий пріоритет, а не ідефікс, і в певних складних випадках може відходити на задній план; але так, ніщо не заважає доповнити уточнення за громадою уточненням за областю. Розгорнутіш, конкретніш, послідовніш. Абгемахт.

…ще й лапка замість апострофа… — Не «лапка», а коректний типографський апостоф (Alt+0146) замість некоректного машинописного (Alt+39). Українська Вікіпедія — енциклопедичний проект і має дотримуватись енциклопедичних типографських стандартів. Жодних розумних причин, через які, згідно з есе Вікіпедія:Оформлення тексту, використання в укрвікі типографських лапок і тире є обов’язковим, а типографського апострофа — нерекомендованим, не існує (і ви це знаєте). Наочний доказ — німецький та російський розділи, де типографський апостроф давно узаконений:

• de:Wikipedia:Typografie#Apostroph und Schrägstriche im Oberlängenbereich: Der Apostroph sieht aus wie ein oben stehendes Komma. Der Apostroph des Schreibmaschinensatzes ist im Artikelfließtext nicht zu verwenden (приклад).
• ru:Википедия:Правила и указания#Типографика: В качестве апострофа используйте правую одиночную кавычку, а не машинописный апостроф (приклад).

…місто Глухів є основним значенням, а в селі нема ні першої, ні другої школи, а є лише НВК, для кого ці уточнення? — Крім згаданих міста й села є ще, як мінімум, села Глухів Перший/Другий у Житомирській області і хутір Глухів у Саратовській. «В селі нема ні першої, ні другої школи» — не аргумент: сьогодні нема, завтра з’являться. Читач, який шукає статтю про нумеровану школу в місті Глухів Сумської області, не зобов’язаний знати ні про відсутність нумерованих шкіл в однойменних НП, ні про те, що «місто Глухів є основним значенням». Схема одна для всіх, ієрархія основних/неосновних значень її не обходить.

…чому уточнення за областю? — Тому що область дає чіткіше уявлення про географічне розташування навчального закладу. Чому уточнення за областю або за областю та районом краще, ніж уточнення тільки за районом, пояснено вище.

Новоіванівська загальноосвітня школа (Дніпропетровська область) — це де? — В єдиному на весь світ Юр’ївському районі. Виправлено. Як для себе.

Тож який сенс у цій реформі, якщо вона лише створює додаткові проблеми, для яких потрібно шукати обхідні шляхи? —

Жили в слободе Покровской украинцы-хлеборобы, богатые хуторяне, немцы-колонисты, лодочники, грузчики, рабочие лесопилок, костемольного завода и немного русских крестьян. Летом калились до синевы под степным солнцем, гоняли верблюдов. Ездили на займище, дрались на берегу. Гонялись на лодках с саратовцами. Зимой пили. Справляли свадьбы, танцуя по Брешке. Лущили подсолнухи. Зажиточные хуторяне собирались в волостном правлении «на сходку». И, если подымался вопрос о постройке новой школы, о замощении улиц и т. д., горланили обычную «резолюцию»:
— Нэ треба!
Болота и грязь затопляли слободские улицы.

— Лев Кассиль, «Кондуит и Швамбрания»

ɪ 07:00, 19 листопада 2015 (UTC)

Не знаю, як це політкоректно сказати, але дуже схоже, що ви намагаєтеся нав'язати свої погляди спільноті. Є консенсус спільноти, що два уточнення через кому потрібно лише тоді, де одного недостатньо: ніхто, крім вас, не додумався уточнювати областю і районом водночас. Також за ВП:ТОП села уточнюються районом, але чомусь ви пропонуєте уточнювати школи в цих селах або за областю, або за районом і областю водночас (так, у кількох випадках невеликий виграш у впізнаваності, але й у такій самій кількості випадків програш у впізнаваності, бо Павлоградський чи Криворізький район більшості українців дадуть точніше уявлення, ніж просто Дніпропетровська область, і в усіх випадках програш в однозначності). Так само з апострофом: ВП:ПП чітко вказує на використання типографського апострофа. Російська і німецька Вікіпедії, звісно, можуть вирішити інакше, бо в цих мовах апострофів нема, і вони вживаються лише в незначній кількості запозичень. Але в мовах, де є апостроф, це не так: англійська, французька, італійська тощо. Взагалі складається враження, що ви пропонуєте назви статей для роботів, які будуть їх опрацьовувати, а не для читачів, які будуть їх шукати: неприродні уточнення, відсутні на клавіатурі апострофи... все це досить цікаво, але зручність низька — NickK (обг.) 12:21, 19 листопада 2015 (UTC)

…Павлоградський чи Криворізький район більшості українців дадуть точніше уявлення, ніж просто Дніпропетровська область… — Павлоградський чи Криворізький — можливо. Як щодо Жовтневого, Знам’янського, Іванівського, Кіровського, Ленінського, Новомосковського, Совєцького, Ульяновського, Фрунзівського, Цюрупинського і з півтисячі інших? Найменування навчальних закладів за ВП:ТОП — то є файно, але правило про ідентифікацію сел за районами давно потребує ревізії: ви самі писали про це на його СО. «Ніхто, крім вас, не додумався…» — оу, ми такі. Ми можемо.

Російська і німецька Вікіпедії, звісно, можуть вирішити інакше, бо в цих мовах апострофів нема, і вони вживаються лише в незначній кількості запозичень. — Апостроф у німецькій мові не тільки є, але й поширений як мінімум не менше, ніж в українській, оскільки використовується, по-перше, для утворення родового відмінку слів, що закінчуються на s, ß, z, x (Peter Weiss’); по-друге, для позначення стягнень (ist’s); по-третє, у відіменних присвійних формах на -sche (Grimm’sche). Апостроф у російській мові — нормальний небуквений орфографічний знак нарівні з дефісом, косою рискою і знаком наголосу — фігурує в іноземних прізвищах на Д і О (Жанна д’Арк, О’Коннор), географічних найменуваннях типу Кот-д’Ивуар і відмінкових закінченнях слів, написаних латиницею (email’ом). Суттєво важливішим, однак, є те, що кількість оригінальних іншомовних написань на кшталт L’Humanité або Rock ’n’ Roll і в німецькому, і в російському розділах сягає десятків, якщо не сотень тисяч — отже, апострофів там у будь-якому разі не «незначна кількість», а вагон з візком. З іншого боку, оскільки апостроф в англійському, французькому та італійському письмі відіграє значно більшу роль і зустрічається на порядок частіше, ніж у німецькому, російському та українському, ясно, що спрощена форма в en-, fr- та it-розділах прийнята виключно заради зручності набору великих обсягів тексту з апострофом, наявним хіба не в кожному п’ятому слові. (Це не спростовує того факту, що типографський апостроф у західноєвропейських писемних культурах, як і в українській, є коректною й рекомендованою формою, машинописний — попсовою й маргінальною.) Питання про те, що українська Вікіпедія має дотримуватись типографських норм, а не машинописних звичок, порушувалося щонайменше п’ять років тому, однак ВП:ПП і досі транслює лажу про «технічні причини», а всі спроби змінити статус кво наштовхуються на ревнителів прямого штриха, які радше ляжуть кістьми, ніж дозволять дизайнерам і типографам «нав’язати свої погляди спільноті». Якщо погляди розумні та прогресивні, нав’язати їх спільноті — святе діло. Ми такі. Ми можемо.

…відсутні на клавіатурі апострофи… …зручність низька. — Довге тире (—), зовнішні лапки («»), внутрішні лапки („“), три крапки (…), параграф (§), градус (°) і майже всі інші знаки, обов’язкові для використання в укрвікі, теж відсутні на клавіатурі. Явіть божу послідовність і зажадайте негайного скасування правила про типографіку. Зручність — усе, енциклопедична культура — ніщо. Та й скільки там тієї енциклопедії? Один сміх. І збоку бантик.

ɪ 19:00, 21 листопада 2015 (UTC)

Я не вважаю, що ідентифікація сіл за районами потребує ревізії, навпаки, я вважаю ідентифікацію за районами зручнішою, а для шкіл і дитсадків взагалі необхідною, бо вони районного підпорядкування, і уточнювати їх областю просто неприродно.

Статистика апострофів ( ' / ’ ): uk 16230 / 19, en 137720 / 739, fr 105531 / 1556, it 47633 / 27, de 466 / 11975, ru 884 / 3774. Апострофів на тисячу статей: uk 27,01, en 27,61, fr 63,06, it 38,54, de 6,62, ru 3,67. Беручи до уваги кількість статей, очевидно, що в українській мові апостроф трапляється значно частіше, ніж в російській та німецькій — ми десь на рівні англійської й італійської. І, до речі, відсоток «неправильних»: у випадку ' як основного апострофа відсоток відхилень від 0,06% в італійців до 1,45% у французів, а у випадку ’ як основного апострофа — 3,75% у німців (німців, Карл!) та 18,98% у росіян. Що теж трохи натякає.

Взагалі мені досить подобається ваш підхід про те, що вам не подобається статус-кво, і ви його змінюєте без обговорення, бо в обговоренні вашу пропозицію не підтримають — NickK (обг.) 03:25, 22 листопада 2015 (UTC)

Статистика апострофів ( ' / ’ ): uk 16230 / 19… …в українській мові апостроф трапляється значно частіше, ніж в російській та німецькій — ми десь на рівні англійської й італійської. — По-перше, статистика uk-заголовків невалідна, оскільки предметом обговорення є коректність правил, які зумовлюють цю статистику. По-друге, ідеться не про кількість статей з типографським апострофом у заголовку, а про наскрізне вживання такого апострофа у статтях, категоріях і навігаційних шаблонах вищезгаданих розділів. По-третє, ось статистика використання апострофа не десь там, а в цій самій темі — досить масивній, аби вважати її статистично показовою. У тексті з 3200 слів і 23 383 символів (без урахування підписів і цієї репліки) апостроф використаний 4 рази як такий ( ' / ’ ) і 39 разів у 12 різних українських словах, з яких 4 — топоніми та похідні від топонімів (Знам’янський, Мар’ївка, Мар’ївський, Юр’ївський) і 8 — загальновживані лексеми з базового словника (з’являться, зобов’язаний, нав’язати, об’єкт, п’ятий, п’ять, обов’язковий, прив’язка). Це дає приблизно 1 апостроф на 600 символів, або 1 слово з апострофом на 80 слів без апострофа — частотність, що не йде ні в яке порівняння ні з англійською, ні з італійською, ні, d’autant plus, з французькою апострофічною розкішшю. Характерно, що, наприклад, у вашій останній репліці (1502 символи) немає жодного слова з апострофом, між тим як у перших абзацах поточних вибраних статей англовікі (1211 символів), франковікі (794 символи) та італовікі (1350 символів) — 5, 5 і 6 апострофів відповідно, а запасу апострофів з актуальних французьких «Новин та подій» (797 символів) вистачить на весь поточний титул укрвікі. Що теж трохи натякає.

…вам не подобається статус-кво, і ви його змінюєте без обговорення, бо в обговоренні вашу пропозицію не підтримають. — Істинно так. Безсистемні бла-бла замість системної оптимізації — одна з причин заболочування й занепаду української Вікіпедії. «Спільнота тупа, вона не може в дизайн і типографську культуру. Дати їх їй — наше завдання». Хто сказав? Ніхто? Буду першим.

ɪ 04:00, 23 листопада 2015 (UTC)

Ви, схоже, непогано змогли б впровадити свої правила в сферичній Вікіпедії у вакуумі. Але реальність виявляється іншою: заради цікавості я перевірив і знайшов 4 пари статей у французькій вікі, які відрізнялися лише апострофом (там круглий апостроф не рекомендований, але категоричної заборони нема). У нас такі теж були, на щастя, в певний момент рішуче виправили. Якщо ви вважаєте, що це погано — що ж, я радий, що ви вважаєте, що ви берете ініціативу серед тупих — NickK (обг.) 14:53, 23 листопада 2015 (UTC)