Коробейченко Олександр Миколайович

Коробейченко Олександр Миколайович
Основна інформація
Дата народження	5 березня 1900(1900-03-05)
Дата смерті	11 квітня 1971(1971-04-11) (71 рік)
Місце смерті	Донецьк, Українська РСР, СРСР
Поховання	Мушкетівський цвинтар
Професії	оперний співак
Співацький голос	тенор
Інструменти	вокал[d]
Нагороди

Коробейченко Олександр Миколайович (5 (17) березня 1900 — 11 квітня 1971) — український оперний співак, тенор, прем'єр Донецького театру опери і балету, перший учитель вокалу Анатолія Солов'яненка, якого навчав упродовж 10 років^[1][2].

Грав і співав у десятках вистав, в його репертуарі було 87 партій, багато з яких до нього не виконувалися: першим виконував партію Калафа в постановці «Турандот» Джакомо Пуччіні, Хлопуши з «Омеляна Пугачова». Зі своєю дружиною Наталею Гришковською, молодою співачкою, познайомився в Сталінському театрі, будучи вже його прем'єром.

Був людиною прямою і безкомпромісною. У 1935 року відмовив Клименту Ворошилову співати під час бенкету, який давався після успішних військових навчань Київським військовим округом. Через це звання заслуженого артиста отримав тільки 1939 року, в той час як більшість його колег удостоїлись звання ще 1936 року. Також через конфлікт із директором театру, що був в мистецтві людиною випадковою і раніше працював в тюрмі, був змушений досить рано завершити сольну кар'єру і піти з театру.

Однак до кінця життя вірними товаришами Олександра Коробейченка залишались артисти, пізніше народні артисти України, Станіслав Саварі, Микола Протасенко, учні маестро оперний співак Анатолій Солов'яненко та математик, винахідник Вітольд Пак.

• Стаття про О. М. Коробейченка в газеті «Город» [Архівовано 3 березня 2010 у Wayback Machine.](рос.)

• Коробейченко Олександр Миколайович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 552.