Королаз широкобровий

?Королаз широкобровий
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Королазові (Climacteridae);
Рід:	Королаз (Climacteris);
Вид:	Королаз широкобровий;
Біноміальна назва
	Climacteris picumnus; Temminck, 1824
	; Мапа поширення виду
Посилання
Вікісховище:	Climacteris picumnus
Віківиди:	Climacteris picumnus
EOL:	45518381
ITIS:	559362
МСОП:	22703577
NCBI:	175000

Королаз широкобровий^[2] (Climacteris picumnus) — вид горобцеподібних птахів родини королазових (Climacteridae).

Поширення

Ендемік Австралії. Досить поширений птах на сході країни. Населяє відкриті ліси, буш та рідколісся з переважанням евкаліпта.

Опис

Тіло завдовжки 14-18 см і вагою 22-44 г. Верх голови червонувато-сірий. Спина та крила коричневі (махові крил темно-коричневі). Лице, шия, груди та крижі попелясті. Брови та горло світло-сірі. Від дзьоба через око йде тонка чорна смужка. Черево біле, окремі пір'їни мають коричневу облямівку, що створює загальний рябий візерунок. У самиць світліше лице, ніж у самця.

Спосіб життя

Вид мешкає в евкаліптових лісах та рідколіссях різних типів. Осілі птахи. Активні вдень. У позашлюбний період трапляються невеликими групами до 8 птахів. Більшу частину дня проводять у пошуках поживи. Живляться комахами, їх личинками, яйцями та іншими безхребетними, збираючи їх на стовбурах, гілках та під корою дерев.

Моногамні птахи. Сезон розмноження триває з липня по грудень. Гнізда будують у дуплах. Дно вистелюють травою та мохом. У гнізді 3-4 рожевих яйця. Інкубація триває 14-16 днів. Про пташенят піклуються обидва партнери. Часто їм допомагають самці попередніх виводків. Гніздо залишають через 21-26 днів. Самостійними стають через 40 днів.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Climacteris picumnus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 21 серпня 2023
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

Brown treecreeper (eastern subspecies): vulnerable species listing. NSW National Parks and Wildlife Service. Department of Environment and Climate Change. Архів оригіналу за 14 серпня 2003. Процитовано 2 червня 2007.
Brown Treecreeper (eastern subspecies): profile. Threatened Species. Department of Environment and Climate Change. Архів оригіналу за 5 вересня 2007. Процитовано 2 червня 2007.
Brown Treecreeper. Birds in Backyards. Australian Museum. Архів оригіналу за 8 грудня 2007. Процитовано 1 червня 2007.