Коронація короля Польщі — урочиста церемонія коронації нового монарха Польщі, під час якої коронаційна корона, традиційно т. зв. корона Болеслава Хороброго, була покладена на голову нового короля. Хоча й були випадки, коли королі коронувались іншими коронаційними коронами.
Коронація короля, як правило, супроводжувалася коронацією королеви. Однак королеву могли коронувати й на окремій церемонії.
Перші королі Польщі, починаючи з Болеслава Хороброго в 1025 році, коронувались у Соборі в Гнезні. 1076 р. коронації в Польщі припинились.
Відновлення королівської гідності в Польщі відбулось 1295 року за князя Пшемисла II, який також коронувався у Гнездо.
Король Богемії та Польщі Вацлав III (1305—1306) був убитий в Олмоуці 4 серпня 1306 р., до того як його встигли коронувати на короля Польщі.
Після завоювання південних територій Володислав I Локетек 1320 року провів ритуал коронації у Вавельському соборі в Кракові, яку зробив столицею Королівства Польщі.
Традиційна корона «Болеслава Хороброго» насправді не мала нічого спільного з першими королівськими коронами. Вона виникла набагато пізніше, лише для королівської коронації Владислава I в 1320 році. Однак її називали «Короною Хороброго», щоб підкреслити традицію польської державності та важливість спадкоємномті влади.
Після коронації Казимира III Людовік Анжуйський вивіз корону в Угорщину, щоби її не використовували для коронації претендента, яка не була його нащадком. Пізніше корону і скіпетр імператор Сигізмунд Люксембурзький повернув Володиславу II Ягайлові та урочисто привіз до Вавеля. Однак це сталося вже після коронації Ягайла, для якої виготовили нову корону.
1569 року, після утворення Речі Посполитої, в яку входили терени Польщі, України, Литви і Білорусі, на монарха обирали короля Речі Посполитої, який мав титул: Божою Ласкою король Речі Посполитої, Захисник Віри, Православна Величність Великий князь Литовський, Великий князь Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Київський, Волинський, Подільський, Підляський, Інфлянтський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський та ін.
Після розділів Речі Посполитої та окупації великої частини Польщі російськими військами, відповідно до положень Віденського конгресу короля Прусії Фридріха Августа змусили відмовитися від титулу Князя (герцога) Варшави, а в новоствореному «Царстві Польському» титул прийняв російський імператор Олександр I.
24 травня 1829 р. в Сенаторській залі Королівського замку Варшави відбулася коронація Миколи I на короля Польщі. Після початку Листопадового повстання 1830 року, сейм Королівства Польського інтронізував й позбавив корони династію Романових, та оголосив про період міжкоролів'я, заявивши про свою прерогативу передачі престолу інший монаршій династії. Таким чином польські історики вважають, що царя Миколи I (а також його нащадків) було позбавлено титулу і права на престол короля Польщі.
Король Польщі, Угорщини, Далмації, Хорватії і землі Краків, Сандомирії, Сирадії, Лехії, Куявії, Великий князь Литовський, Помор'я, Господар і спадкоємець Королівства Русі.
Король Польщі, землі Краківської, Сандомирії, Сирадії, Лехії, Куявії, Великий князь Литовський, Господар і Спадкоємець Королівства Русі, Пруссії, Хелмна, Ельблонга та Помор'я.
Король Польщі, землі Краківської, Сандомирської, Сєрадської, Ленчицької, Куявської, Великий князь Литовський, Господар і спадкоємець Королівства Русі, Прусії, Хелмна, Ельблонга та Помор'я.
Великий князь Литовський, Великий князь Руський (1492—1501); король Польщі, Господар і спадкоємець Королівства Русі (1501—1506).
Дружина Олександра Олена Московська ніколи не була коронована.
Король Польщі, Землі Краківської, Сандомирської, Ленчицької, Сирадії, Куявії, Великий князь Литовський, Господар і Спадкоємець Королівства Русі, Пруссії, Хелмно, Ельблонга та Померанії, князь Мазовії.