Народився 29 серпня 1952 року в невеликому українському місті Коростень.[3] Батько Шимон Срульєвіч Коротко, учасник Другої Світової війни. Протягом багатьох років був Головою Єврейської релігійної громади міста Сімферополь (Автономна республіка Крим). У його честь названий єврейський культурний центр — «Хесед Шимон».[4] Мати Марія Семенівна — технолог текстильної промисловості.
Дружина Людмила, економіст за освітою, в минулому однокурсниця Олександра Коротко. Одружені з 1973 року. Дві дочки: старша Ганна закінчила Медичний університет, кандидат медичних наук, працює лікарем, молодша дочка Євгенія здобула освіту в Київському інституті міжнародних відносин. У Олександра троє онуків. Подружжя Коротко і сім'я старшої дочки живуть в Києві; молодша дочка з чоловіком і двома дітьми — в США.
Творчість
Початок «офіційної» літературної діяльності припадає на другу половину 80-х, коли Олександр Коротко почав друкуватися в «Літературній газеті».[5] Перша збірка віршів «Вікно» вийшла у видавництві «Молодь» в 1989 році. У творах переплелися і відгомони Срібного століття, традиції класичної поезії, і яскраво виражена модерністська спрямованість.
Олександр Коротко автор понад тридцять книг віршів і прози; твори включені до складу поетичних антологій, альманахів, журналів, а також Інтернет-видань різних країн.[1] Багато з його творів перекладено на іврит, англійську, французьку, німецьку, польську, грецьку, хорватську та українську мови.[1]
Поезія представлена віршами в одну строфу і більшими за формою, римованими і неримованими поетичними творами. У різні роки написані поеми «Авраам і Іцхак», «Йосип і Яаков», «Єрусалим», «Венеція», «Париж», «Бахчисарай», «Кохана сонцем», «Зорі назустріч», «Стус», «Набережна снів» і великі поетичні цикли «Трактати», «Послання» та інші.[6][7]
Також він є автором поетичних книг: «Нічний колодязь», «Будні розуму», «Оплески мертвих рук», «Безбарвні сни» (укр. «Знебарвлені сни») в перекладах Бориса Чіпа, альбом однорядкових віршів «Транскрипція думки» з ілюстраціями караїмського художника Михайла Казаса, творчість якого належить до періоду Срібного століття, збірники «Є птахи розставання любові», «Вибране. Поетика».[8][9]
До переліку видань також входять дев'ять книг, перекладених на інші мови. Поетичні книги: «По обидва боки любові» в перекладах на англійську Річарда Маккенна, «Тиші мурашник» в перекладах на французьку Олександра Карвовського, «Інтервенція сонця» в перекладах українською Людмили Брендак; книга-поема «Авраам і Іцхак» в перекладі на іврит Хави Корзакової вийшла в Ізраїлі.[10] Перекладні видання: «La grenouille rouge» («Червона жаба») збірка віршів у перекладах на французьку Ніколь Лоран-Катріс і Дмитра Чистяка випущений в Парижі, «Irrazionalismo» («Ірраціональне») вірші в перекладі на англійську Анатолія Кудрявіцкого — в Дубліні. Книга прози «Місячній хлопчик» в перекладі українською Володимира Даниленка вийшла в Києві і «Ragazzo di luna» («Місячний хлопчик»), яку на італійську переклала Аннаріта Тавані, — в Мілані.[11]
У авангардному київському «Театрі на Подолі» в 2001 році на основі ранньої поезії Олександра Коротка лауреатом Шевченківської премії, Народний артист України Віталій Малахов постаив спектакль «Квартал небожителів», який протягом декількох років входив до репертуару театру, а пізніше його показали в Київському національному Театрі драми імені Івана Франка.[12][13]
У 2010 році знову була представлена читачам книга «Авраам і Іцхак», на цей раз сюжет отримав форму п'єси, яка була видана в Ізраїлі (Єрусалим, «Філобіблон», 2012).[14]
Олександр Коротко брав участь в 3 Міжнародному «Бієнале поетів у Москві».[15]
Останній масштабний проєкт «Поетичний вечір на двох», учасниками якого були Белла Ахмадуліна та Олександр Коротко, завершив епоху «великих залів» в 2000 році в Києві, на сцені національного театру драми імені Івана Франка.[16]
Олександр Коротко був учасником серії передач на ізраїльських радіо «Коль Ісраель» і «Река». Одна із зустрічей в ефірі була записана і вийшла у вигляді аудіоальбому «Авраам і Іцхак» — поема прозвучала в авторському читанні.[17]
З 2014 і до сьогодні працює в області поезії і прози, дав кілька великих інтерв'ю для інтернет-видань та друкованих видань.[18][19][6]
↑Коротко, Александр; Корзакова, Хава-Броха (2008). Авраам и Ицхак: поэма(рос.). Филобиблон. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 21 червня 2022.
↑Коротко, Александр; Корзакова, Хава-Броха (2008). Авраам и Ицхак: поэма(рос.). Филобиблон. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 2 жовтня 2020.
↑Об авторе. korotko.spdesign.com.ua. Процитовано 2 жовтня 2020.[недоступне посилання]
