Кортикальна мініколонкаКортика́льна мініколо́нка (англ. cortical minicolumn) — це вертикальна колонка, що проходить крізь шари кори головного мозку. Нейрони в межах мініколонки «отримують спільні входи, мають спільні виходи, є взаємозв'язаними, і цілком можуть становити фундаментальну обчислювальну одиницю кори головного мозку».[1] Мініколонки складаються з приблизно 80—120 нейронів, крім первинної зорової кори приматів (V1), де їхнє число зазвичай є більш ніж вдвічі більшим. Людина має близько 2×108 мініколонок.[2] За підрахунками, діаметр мініколонки становить близько 28—40 мкм.[джерело?] Мініколонки виростають в ембріоні з прогеніторних клітин, і містять нейрони в межах декількох шарів (2—6) кори.[3] Існування мініколонок підтримує багато джерел, особливо Маунткасл[en],[4] включно з переконливими свідченнями, перевіреними Буксгевденом та Казановою,[5] які роблять висновок, що «… мініколонку слід розглядати як сильну модель влаштування кори» та що «[мініколонка є] найосновнішим та найпослідовнішим шаблоном, за яким нова кора впорядковує свої нейрони, провідні шляхи та внутрішні схеми». Кортикальні мініколонки також можуть називати кортика́льними мікроколо́нками (англ. cortical microcolumns).[6] Всі клітини в 50-мікрометровій мініколонці мають спільне рецептивне поле; суміжні мініколонки можуть мати відмінні поля.[7] Число нейронівОцінки числа нейронів у мініколонці коливаються в межах 80—100 нейронів.[5][4][8] Джонс[7] описує низку спостережень, які можна інтерпретувати як міні- чи мікроколонки, і наводить приклади чисел від 11 до 142 нейронів на мініколонку. Число мініколонокОцінки числа нейронів у корі та новій корі становлять порядку 2×1010.[9][10] Більшість[11] (можливо, 90 %[джерело?]) нейронів кори є нейронами нової кори. Йоганссон та Ланснер[2] використовують оцінку в 2×1010 нейронів у новій корі та оцінку в 100 нейронів на мініколонку, даючи оцінку в 2×108 мініколонок. Спорнс та ін. дають оцінку в 2×107—2×108 мініколонок[12] без виведення.[джерело?] РозмірМініколонки мають розмір порядку 40—50 мкм поперечного діаметру;[4][5] 35—60 мкм;[13][14] 50 мкм з проміжками 80 мкм,[15] або 30 мкм з 50 мкм.[16] Більші розміри можуть належати не людським мініколонкам, наприклад, мініколонки V1 макаки мають діаметр 31 мкм зі 142 пірамідними клітинами[17] — 1270 колонок на мм2. Так само, V1 кішки має набагато більші мініколонки, ~56 мкм.[18] Цей розмір також може бути обчислено з огляду на площу. Якщо кора (обох півкуль) має 1.27×1011 мкм2, то якщо в новій корі є 2×108 мініколонок, то кожна має 635 мкм2, що дає діаметр у 28 мкм (якщо площу кори подвоїти до широко цитованого значення, то він зросте до 40 мкм). Йоганссон та Ланснер[2] роблять подібне обчислення, й отримують 36 мкм (стор. 51, крайній параграф). Низхідні аксони з мініколонок мають ≈10 мкм в діаметрі, є подібними за періодичністю та густиною до тих, що в корі, але не обов'язково збігаються з ними.[19] Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
