Костюченко Сергій Петрович

Сергій Костюченко
Костюченко Сергій Петрович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження16 квітня 1977(1977-04-16)
Смерть10 червня 2022(2022-06-10) (45 років)
Військова служба
Рід військВійськова розвідка
Формування
Нагороди та відзнаки

Герой України

Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Петро́вич Костюче́нко (1977—2022) — український військовослужбовець, старший сержант, учасник російсько-української війни, кавалер ордена «За мужність» III та II ступеня. Герой України (2024, посмертно). Почесний громадянин Звягеля[1].

З життєпису

1995 року почав проходити строкову службу у внутрішніх військах спеціального призначення; підрозділ «Ягуар» — на посаді заступника командира штурмового взводу. В 1997 році здобув найвищу нагороду — «Краповий берет» спецпризначенців.

Старший сержант відділення взводу вогневої підтримки 54-ї бригади.

Без Сергія лишились дружина і доньки.

Нагороди і вшанування

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка (15 липня 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[2].
  • Орден «За мужність» II ступеня (13 липня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
  • Орден «За мужність» III ступеня (24 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
  • Почесний громадянин Звягеля (посмертно)

Примітки

  1. NV, Inform (19 червня 2023). Костюченко Сергій Петрович. Звягельська міська рада - Офіційний SMART-портал міста (укр.). Процитовано 22 липня 2024.
  2. Указ Президента України №464/2024 «Про присвоєння С.Костюченку звання Герой України». Президент України. 15 липня 2024. Архів оригіналу за 15 липня 2024. Процитовано 6 лютого 2025.
  3. Указ президента України №497/2022.
  4. Указ президента України №160/2022.

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya