54-й окремий розвідувальний батальйон (Україна)

54 окремий розвідувальний батальйон
54 окремий розвідувальний батальйон
	Нарукавний знак батальйону
На службі	з 1992
Країна	Україна
Вид	Сухопутні війська
Роль	Військова розвідка
Гарнізон/Штаб	Житомирська область; Звягель
Оборонець	Михайло Тиша
Гасло	«За життя на смерть»
Війни/битви	Російсько-українська війна (з 2014) Бої за Широкине;

54 окремий розвідувальний батальйон імені Михайла Тиші (54 ОРБ, в/ч А2076, пп В2803) — формування військової розвідки України. Входить до складу Сухопутних військ Збройних сил України.

Історія формування

У 1992 році 54-й окремий гвардійський розвідувальний Прутсько-Померанський батальйон ЗС СРСР був перепідпорядкований Міністру оборони України. Особовий склад частини присягнув на вірність Українському народові, брав участь у багатьох навчаннях, отримував високі оцінки керівництва.

Починаючи з 1992 року, особовий склад батальйону бере активну участь у миротворчих операціях, до яких залучаються Збройні Сили України. Географія участі представників 54-го батальйону в миротворчих операціях охоплює Балкани, Африку та Близький Схід.

23 серпня 2021 року з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань, високі показники в бойовій підготовці, з нагоди 30-ї річниці незалежності України, батальйону було присвоєно почесне найменування «імені Михайла Тиші»^[1].

Склад батальйону на початок 2014 року

штаб;
1-ша розвідувальна рота;
2-га розвідувальна рота;
рота глибинної розвідки;
взвод технічних засобів розвідки;
розвідувальний взвод нагляду;
взвод зв'язку;
ремонтний взвод;
взвод матеріального забезпечення;
фінансово-економічна служба.

Участь у АТО (з 2014 р.)

Загиблі під час АТО та ООС

Прізвище, Ім'я та по-батькові	Військове звання	Дата загибелі	Опис
Поліщук Юрій Васильович	Прапорщик	20 травня 2014 р.	Загинув внаслідок отриманої травми
Юрченко Ігор Петрович	Солдат	17 листопада 2014 р	Загинув під час надання допомоги та евакуації поранених поблизу населеного пункту Новоорловка Шахтарського району Донецької області.
Кіріс Василь Васильович	Солдат	10 грудня 2014 р	Загинув у вогневому бою з противником поблизу населеного пункту Кам'янка Дебальцевського району Донецької області.
Свищ Сергій Сергійович	Старший лейтенант	25 січня 2015 р.	Загинув у бою на опорному пункті «Валера» (висота 307,5) поблизу села Санжарівка (Донецька область) в районі Дебальцеве.
Венгер Олександр Анатолійович	Старшина	25 січня 2015 р.	Загинув у бою на опорному пункті «Валера» (висота 307,5) поблизу села Санжарівка (Донецька область) в районі Дебальцеве.
Гринчук Юрій Петрович	Старшина	14 липня 2015 р.	Загинув під час мінометного обстрілу опорного пункту біля смт. Луганське Донецької області.
Трофимчук Валерій Васильович	Солдат	4 серпня 2015 р.	Загинув в результаті мінометного обстрілу спостережного пункту на териконі шахти «Южна» поблизу смт. Ленінське.
Левін Костянтин Владиславович	молодший сержант	13 квітня 2016	Бої під Горлівкою.
Жордочкін Вадим Вікентійович	старший солдат	18 квітня 2016	загинув під час виконання службових обов'язків поблизу села Широкине (Волноваський район)^[2]
Неніца Анатолій Валерійович	солдат	10 жовтня 2016	Бої за Широкине.
Бабівський Руслан Геннадійович	солдат	28 жовтня 2016	Бої за Широкине.
Волков Юрій Васильович	солдат	28 жовтня 2016	Бої за Широкине.
Бабков Віталій Ігорович	солдат	10 липня 2017	підрив на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в районі смт. Станиця Луганська^[3].
Бєляєв Іван Олександрович	старший солдат	1 вересня 2018	Бої на Світлодарській дузі.
Атаманенко Олександр	лейтенант	листопад 2019	^[4].
Кузьменко Дмитро Павлович	сержант	13 травня 2020	поблизу Краматорська.
Пекур Олександр Валентинович	старший солдат	12 березня 2021 року	поблизу Мар'їнки^[5]