Костянтинівка (Мелітопольський район)
Костянти́нівка — село в Україні, центр Костянтинівської сільської громади Мелітопольського району Запорізької області. Населення — 10 119 осіб[1]. ГеографіяСело Костянтинівка знаходиться в центральній частині Мелітопольського району на лівому березі річки Молочна, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Вознесенка, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Мордвинівка, на протилежному березі на відстані 0,5 км — місто Мелітополь і залізнична станція Мелітополь. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Через село проходить автомобільна дорога М14 (E58). До Жовтневої революції кордон між Мелітопольським і Бердянським повітами Таврійської губернії проходив по Молочній річці. Таким чином, Костянтинівка входила не в Мелітопольський, а в Бердянський повіт, у той час як на південь землі Мелітопольського повіту тяглися до Генічеська, а на північ до Дніпра. Населений пункт розташований на землях площею 1 448,5 га. Територія за його межами становить 10 573 га. З них землі сільськогосподарського призначення становлять 10 376 га. У народі Костянтинівку часто називають Ханделеївка або Ханда[2].
ІсторіяЗасноване село в 1861 році державними селянами з с. Андріївки Бердянського повіту та селянами з Харківської, Полтавської та Воронезької губерній на місці ногайського аулу Єдинохта. У роки радянської влади основу економіки Костянтинівки становили два крупні колгоспи, ім. Леніна та ім. Фрунзе, розташовані в селі. Колгоспом ім. Леніна займав північну частину села та 5380 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4 999 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, займалося молочним тваринництвом, садівництвом та овочівництвом. Колгосп ім. Фрунзе розташовувався в південній частині села. Йому належало 5110 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4 560 га орної землі. Колгосп спеціалізувався на виробництві яловичини, але також були розвинені рільництво, молочне тваринництво, птахівництво, садівництво та овочівництво. У селі також знаходилися різноманітні підсобні підприємства: цегельний завод, цех первинної переробки овочів і фруктів, 2 млини, 3 пилорами. У селі діяли 2 будинки культури із залами на 500 місць, 6 бібліотек. Село постраждало від організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років, встановлено імена 101 жертви[3]. В 1992 році в селі встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору, який згодом був замінений стаціонарним пам'ятником.[4] НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 12 411 осіб, з яких 5983 чоловіки та 6428 жінок.[5] За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 11 986 осіб.[6] Станом на 1 січня 2021 року, кількість населення села становило 10 119 осіб[1]. Село складається з 4583 дворів. Довгий час Костянтинівка була найбільшим селом в Україні за кількістю населення[7], але станом на 1 січня 2021 року її випередили села Софіївська Борщагівка Київської області (10 999 осіб) та Зимна Вода Львівської області (10 961 особа)[1]. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
ЕкономікаНа території сільської ради створені та працюють 5 сільськогосподарських підприємств, які орендують у власників земельних паїв 1056 земельних часток на площі 6185,44 га; 15 фермерських господарств, що ведуть своє господарство на 989,57 га земель; 3 приватні підприємства, які обробляють 136 земельних частки на 778,42 га земель; 100 земельних паїв їх власники обробляють самостійно на площі 667,67 га. Землі резервного фонду, загальною площею 638,3 га, розподілені між працівниками соціальної сфери села та обробляються спільно з фермерським господарством. ІнфраструктураНа території сільської ради працюють наступні установи:
Відомі особистостіВ поселенні народився:
Пам'яткиСквери
Археологічні пам'яткиПоблизу села розкопано 3 кургани з похованнями різних часів. Являє інтерес раннє скіфське поховання (VII—VI ст. ст. до н. е.), де були бронзові удила, бляшка та інші речі. Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia