Відоме від 1810 р.[1], коли власник Борок великих, граф Адам Стаженський, оголосив про заснування нового поселення під назвою Костянтинівка. На лівому березі р. Качава, (на домініальних землях), власним коштом почав закладати 16 обійсть для Ґрунтових підданих. Новосельці тимчасово звільнялися від плати за житло і землю, натомість мали вкорінитися на визначеному місці і відробляти 81 день панщини на рік та давати данину: 1 курку, 5 яєць, прясти 3 мітки з панського матеріалу.
До 1820 року перші збудовані домівки почали обживати зголошені добровольці. Охочі прибували не тільки з навколишніх сіл, але із східних українських земель, що були під владою Російської держави. В той час власником земельних угідь уже став син графа Адама Стаженського Олексадр. Серед перших мешканців Костянтинівки — родини: Яська Овчара (Вівчара), Юзька Ковалика, Казя Лавуса, Якима Мандзюка, Андруха Луковича, Корнила Вавриківа, Максима Швеця, Василя Мочульського, Якима Тютька, Андрія Ярославського, Петра Студенного та ін. Вони користувались 153 моргами землі.
У 1890 році в селі проживало 385 осіб, з них 292 українці, 58 поляків, 35 євреїв. На зламі XIX-XX століть велика земельна власність належала графині Францішці Островській (з роду Баворовських), а селянам 311 моргів. Був двір-фільварок, став і корчма. З усіх мешканців вміли читати і писати лише 15 осіб.
До вересня 1939 р. діяли товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Союз українок», кооператива.
Константинівка [Текст] / М. Снігур // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 397-398.
Душею в рідній Костянтинівці [Текст] : [про б-ку у с. Костянтинівці Великобірківської ОТГ та про уродженця села, мецената М. Штику, котрий нині проживає у Канаді] / Г. Юрса // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 7 (19 лют.). — С. 7 : фот
.jpg)
