Котляревські гербу Огоньчик

Котляревські

Огоньчик^[1]^[2]^[3]
Опис герба: ^>>>

Території:	Булановський ліс^[4]
Підданство:	Річ Посполита Гетьманщина Російська імперія
Замки / палаци:	Садиба Котляревських

Котляревські (рос. Котляревские) — український священицький рід, зарахований до дворянства Російської імперії.

Походження

Достеменне походження полтавських Котляревських гербу Огоньчик невідоме. Першими згаданими в джерелах представниками роду були диякон Успенського собору в Полтаві Іван (Іоанн) Котляревський^[a] та його брат «ярославський ієрей» Василь Котляревський, що мав кількох синів. В «Розподільчому акті» на майно Котляревських від 3 вересня 1779 р. згадується прабабуся І. П. Котляревського — Марія Ясенова, проте невідомо, чи це мати диякона Іоанна чи його теща.^[5]

Нащадки Василя Котляревського мешкали у Кременчуцькому повіті.

Цей рід Котляревських було внесено в частину VI родословної книги спадкового дворянства Катеринославського намісництва:

	Полтавский дворянской опеки протоколист Иван Петров сын Котляревский просил меня выдать ему свидетельство, что он между дворянами Полтавского уезда считается. А как мне известно, что оный протоколист Котляревский происходит из малороссийского шляхетства, владеет в Полтавском уезде недвижимым имением и его род внесен Екатеринославского наместничества в дворянскую родословную книгу в шестую ее часть, почему он, Котляревский, о вступлении как в военную и в статскую службу никакого препятствия не имеет. Во уверение всего вышописаного и сие свидетельство от меня ему, Котляревскому, за подписом и с приложением герба моего и печати дано в Полтаве 1793 года, генваря 30 дня.
— Полтавского уезда дворянский предводитель коллежский советник Петр Черныш^[4]

Опис герба

Докладніше: Огоньчик

Щит: в червоному полі стріла, поставлена на напівкільце. Нашоломник: дві руки що тримають напівкільце^[3].

Родова схема

Родова схема Котляревських

NN Котляревський
- Іван Котляревський (пом. до 1768) — диякон в Свято-Успенському соборі в Полтаві^[6] ∞ Агафія Яківна NN (пом. до 1768)
  - Петро Іванович (нар. 1749) — канцелярист в полтавському міському магістраті ∞ Параскева Лаврентіївна Жуковська — донька козака Решетилівської сотні^[7]^[8]
    - Іван Петрович (*1769 — †1838)
  - Яків Іванович (нар. 1754) — полтавський міщанин^[4]
  - Агафія Іванівна ∞ NN^[4]
  - Марфа Іванівна
- Василь Котляревський — ярославський ієрей
  - NN Котляревський
  - NN Котляревський

Коментарі

↑ Дід письменника.

Примітки

↑ Літературна панорама. 1988 Текст : збірник. Вип. 3 / упоряд. Г. М. Сивокінь. – К. : Дніпро, 1988. – 270 с. – 1,30.
↑ "Малоросійська шляхта" мала більше прав і вольностей, ніж російські дворяни. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 5 листопада 2017.
↑ ^а ^б Алла Ротач ГІРКІ І СВІТЛІ ТРИДЦЯТЬ ЛІТ І ТРИ РОКИ Про заснування Полтавського літературно-меморіального музею І. П. Котляревського та його перших працівників (до 60-річчя музею)
↑ ^а ^б ^в ^г Залашко А. Іван Котляревський у документах, спогадах, дослідженнях. — Київ: Дніпро, 1969. — 630 с.
↑ Полтавський літературно-меморіальний музей І. Котляревського
↑ Срезневский В. Котляревский, Иван Петрович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
↑ Батько української літератури : методичні рекомендації до 245-ї річниці від дня народження І. П. Котляревського / уклад. Максименко М. Г. — Полтава, 2014. — 12 с. Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
↑ Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 377—378

Література

І. П. Котляревський у критиці та документах: збірник статей, рецензій, висловлювань / упоряд. і вступ. ст.: А. Залашко . — Київ: Держлітвидав України, 1959 . — 214 с. — Бібліогр.: с. 208—209.

[5] Дід письменника.

[1] Літературна панорама. 1988 Текст : збірник. Вип. 3 / упоряд. Г. М. Сивокінь. – К. : Дніпро, 1988. – 270 с. – 1,30.

[2] "Малоросійська шляхта" мала більше прав і вольностей, ніж російські дворяни. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 5 листопада 2017.

[rotach-3] а ^б Алла Ротач ГІРКІ І СВІТЛІ ТРИДЦЯТЬ ЛІТ І ТРИ РОКИ Про заснування Полтавського літературно-меморіального музею І. П. Котляревського та його перших працівників (до 60-річчя музею)

[Zalashko-4] а ^б ^в ^г Залашко А. Іван Котляревський у документах, спогадах, дослідженнях. — Київ: Дніпро, 1969. — 630 с.

[6] Полтавський літературно-меморіальний музей І. Котляревського

[7] Срезневский В. Котляревский, Иван Петрович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)

[8] Батько української літератури : методичні рекомендації до 245-ї річниці від дня народження І. П. Котляревського / уклад. Максименко М. Г. — Полтава, 2014. — 12 с. Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 5 листопада 2017.

[9] Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 377—378

[1]

[2]

[3]

[4]

[a]

[5]

[6]

[7]

[8]