Коцур Віталій Вікторович
Віталій Вікторович Коцур (нар.4 жовтня 1986, м. Ромни, Сумської області) — український політолог (кандидат політичних наук), доктор історичних наук та громадський діяч. Старший науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, професор кафедри політології Університету Григорія Сковороди в Переяславі, член Національної спілки краєзнавців України. З 29 червня 2021 р. виконуючий обов'язки ректора, з 9 листопада ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Наймолодший ректор України [1] Біографічні відомостіРодинаНародився у родині освітян Віктора Петровича Коцура та Надії Іванівни Коцур. Раннє дитинство провів у с. Сакуниха. Освіта2003 року із золотою медаллю закінчив середню школу № 1 міста Переяслава Київської Області і вступив на історичний факультет ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», який екстерном, з відзнакою закінчив 2006 року, здобув спеціальність викладача історії та правознавства. Протягом 2003—2007 рр. навчався в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю міжнародна інформація. У 2006 році проходив стажування в м. Бремен в Deutsche Angestellten-Akademie, а також в CASA Internationale Sprachschule Bremen. 2009 року закінчив Хмельницький національний університет за спеціальністю «Міжнародна інформація» — інформаційний аналітик-міжнародник, перекладач. 2010 року закінчив Хмельницький національний університет, спеціальність «Фінанси». 7 червня 2011 в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України захистив кандидатську дисертацію на тему: «Етнополітичний конфлікт у Придністров'ї в контексті українсько-молдовських міждержавних відносин» та здобув науковий ступінь кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.05 — етнополітологія та етнодержавознавство. Кар'єраУ 2011 році, після захисту кандидатської дисертації, розпочав працювати у відділі національних меншин інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України. З 2011 року працює викладачем, старшим викладачем та доцентом кафедри політології Університету Григорія Сковороди в Переяславі (за сумісництвом)[2]. У 2014—2015 рр. працював головним консультантом Управління забезпечення зв'язків Президента України з Кабінетом Міністрів України та центральними органами виконавчої влади Адміністрації Президента України. З 2015 працює на посаді старшого наукового співробітника відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України. З 2018 р. – заступник декана соціоісторичного факультету по міжнародним відносинам ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». З вересня 2020 р. працює професором кафедри публічного управління та адміністрування ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». З 2020 р. декан факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». З 29 червня 2021 р. виконуючий обов'язки ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі. З 9 листопада 2021 р. ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі[3]. Стипендії
Громадська діяльністьЗ 2010 року член Європейської Асоціації наук з безпеки (European Association for Security)[4] З 2013 року — Член Національної спілки краєзнавців України. Активний учасник Революції Гідності, один із організаторів переяславської сотні самооборони імені Тараса Трясила, яка активно долучилася до протестних рухів під час Євромайдану, а згодом була реорганізована в громадське формування з охорони правопорядку «Самооборона Переяславщини». Є членом громадських організацій «Переяславський скарб» (з 2013), «Майдан Переяславщини», «Ресурсний центр сталого розвитку». У VIII скликанні — помічник-консультант народного депутата України Вадима Кривенка[5]. З травня 2017 — голова громадської ради при виконавчому комітеті Переяславської міської ради[6]. З 2018 року репортер консультативної неурядової організації при ООН — Cercles Nationaux de Réflexion sur la Jeunesse[7]. Науковий доробокАвтор понад 100 публікацій з етнічної історії, етнополітології, державної політики щодо національних меншин в Україні, національної безпеки, конфліктології. Зокрема, член авторського колективу монографій «Донбас в етнополітичному вимірі» (2014)[8] та «Галичина в етнополітичному вимірі» (2017)[9]. Є автором, співавтором таких видань:
Нагороди та відзнаки2014 — грамота учасника Майдану до Дня Гідності і Свободи; Примітки
Джерела і посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
