Кочетоцький ентомологічний заказник
Кочето́цький ентомологічний заказник — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ентомологічний заказник місцевого значення. Розташований на схід від селища міського типу Кочеток Чугуївського району. Загальна площа — 50,0 га. Заказник утворений у 1992 році.[джерело?] Відповідальний за охорону — Виробниче управління водяного господарства «Донець». ОписЗаказник розташований у долині річки Сіверський Донець біля водозабірної станції, на схід від селища міського типу Кочеток. Являє собою заповідані ділянки заплавних луків, лісів, водно-болотної рослинності, а також схили правого берега з фрагментами степової рослинності. Домінують лучні, а також болотні та лісові заплавні ценози на стадії пасовищної дигресії. На схилах правого берегу Сіверського Донця зустрічаються понад 100 видів різнотрав'я: конюшина, материнка, звіробій, різні види гвоздики, волошок, дивини, льон український, анемона лісова, чебрець. До Червоної книги України занесений гісоп крейдяний (Hyssopus cretaceus Dubjan.). Зберігається комплекс типових для даного рельєфу комах: степових, лучних, лісових, болотяних, навколоводних і водних. До ентомологічної фауни заказника належать рідкісні види комах, що занесені до:
На території заказника мешкає богомол звичайний (Mantis religiosa), який 2001 року був уключений до Переліку регіонально рідкісних видів тварин для Харківської області. Згодом вид став численним і у видання Червоної книги Харківської області (2013 рік) вже не потрапив. До орнітологічного комплексу заказника належать види птахів: мартин звичайний, крячок чорний та крячок білокрилий, кулики. Рідко зустрічаються чирянка велика, лиска, чепура велика. У період міграцій територія заказника є місцем відпочинку водно-болотних птахів: гусей, сірих журавлів (Grus grus) (вид занесений до Червоної книги України). 2011 року при обстеженні заказника з метою встановлення рівня антропогенного впливу виявлені накопичення хрому у верхньому шарі ґрунту, у лісовій підстилці, коріннях, та накопичення свинцю в корі сосни звичайної, що є характерним для техногенних ландшафтів. Отримані результати вказують на те, що територія заказника потерпає від впливу техногенних емісій розташованої поблизу ТЕЦ[1]. ГалереяПримітки
Джерела
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia