Красицький Дмитро ФилимоновичДмитро́ Филимо́нович Краси́цький (псевдонім — В. Катренко; 7 листопада 1901, Зелена Діброва — 8 січня 1989, Київ) — український радянський письменник, літературознавець; член Спілки радянських письменників України з 1960 року. ЖиттєписНародився 25 жовтня [7 листопада] 1901 року в селі Зеленій Діброві (нині Звенигородський район Черкаської області, Україна). Був правнуком рідної сестри Тараса Шевченка Катерини. 1922 року закінчив Київський вищий інститут народної освіти, 1926-го — Комуністичний університет в Москві. Протягом 1922—1927 років працював у Дніпропетровську завідувачем гарнізонної бібліотеки 89-го стрілецького Чонгарського полку. У 1928—1930 роках завідував літературною частиною театру «Шевченківці». Протягом 1931—1941 років працював у системі народної освіти, викладав на кафедрі основ марксизму-ленінізму Гірничого інституту. Брав участь у німецько-радянській війні. Служив у 6-й армії. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985). Демобілізувався у званні майора[1]. У 1944—1945 роках працював завідувачем кафедри історії та деканом історичного факультету Дніпропетровського університету, директором Дніпропетровського історичного музею (1943 - 1946). Протягом 1946—1948 років — директор Києво-Печерського історико-культурного заповідника. У 1948—1953 роках очолював Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка в Києві, протягом 1953—1961 років — заступник директора Київського музею Тараса Шевченка. Помер у Києві 8 січня 1989 року. Похований у Києві. Творчість, наукова діяльністьПисати почав віршовані форми 1918 року, дебютував у газеті «Звенигородщина». Його вірші друкувалися в журналах «Червоні квіти» та «Червоний шлях». Написав цикл біографічних повістей, оповідань і нарисів про Тараса Шевченка:
Автор низки статей із шевченкознавства; дослідження «„Заповіт“ Тараса Шевченка мовами народів світу» (1956), співавтор книг «Шевченко — борець проти релігії» (1956), «Шляхами великого Кобзаря» (1964). Брав участь в упорядкуванні збірок та путівників:
Окремі його твори перекладено російською мовою. Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia