Крилова підписали в UFC як непереможеного бійця,[5] але де-факто він був переможений — у статистику бійця у базі «Sherdog» з невідомих причин не були занесені поразки Крилова українському важковаговику Володимиру Міщенку на турнірах серії «Оплот» у 2012 та 2013 роках.[6][7] Обидва бої Крилов програв у першому раунді, і обидва — трикутним задушенням руками.
У дебютному бою в UFC Крилову протистояв досвідчений ветеран Соа Пелелей. Використовуючи перевагу у боротьбі, австралієць перевів бій у партер, де швидко виснажив Крилова, і примусив вести бій у захисті. У третьому раунді рефері зупинив бій після тривалої серії ударів з боку Пелелея, на які Крилов вже не відповідав.
На наступний бій, проти американця Волтера Харріса, Крилов вийшов з легшою вагою, сильно поступаючись супернику у габаритах. Розпочавши швидку комбінаційну атаку ударами, Крилов відправив Харріса у нокдаун різким правим круговим, після чого добив бійця руками на покритті клітки. Бій тривав 25 секунд.
Після перемоги Крилов сказав журналістам, що він розглядає переходження в напівважку вагу для свого наступного бою.
Крилов замінив Тіаго Сілву після його звільнення і зіткнувся з Овінсем Сен Прю в бою у напівважкій вазі в UFC 171, 15 березня 2014. Він знепритомнів при спробі зробити гільйотину в першому раунді.
Крилов зіткнувся з Коді Донованом 19 липня 2014 на UFC Fight Night 46. Він виграв бій технічним нокаутом у першому раунді.
На UFC on Fox 14, 24 січня 2015 року Крилов зійшовся в октогоні з болгарином Станіславом Недковим. Бій закінчився у першому раунді перемогою Микити Крилова після проведення гільйотини.
Крилов, будучи українським громадянином за паспортом, є етнічним росіянином та неодноразово заявляв про лояльне ставлення до терористичних російських угруповань ЛНР та ДНР, жив в Москві щонайменше з 2020 року[3]. В інтерв'ю заявляв, що, якщо ЛНР та ДНР коли-небудь будуть визнані, то він отримав би їхні паспорти[9].
.svg){kind=small}
