Лежить по обидва береги річки Немії, за 26 км від районного центру, за 12 км від залізничної станції Вендичани.
У Кричанівці є дев'ятирічна школа, будинок культури, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт.
Історія
Біля Кричанівки, в урочищах Кругляк та Стрімкач, виявлені поселення трипільської культури, доби пізньої бронзи та черняхівської культури.[1]
Перша згадка про село є в хроніках 1497 року[2], коли Йоганн фон Тіфен, 35-й великий магістр, долучився до польського війська в кампанії проти Стефана III, господаря Молдавії[3].
Село згадується в писемних джерелах першої половини XVIII століття. У 1905—1907 роках відбулися масові виступи селян Кричанівки.
Під час Німецько-радянської війни в лавах Червоної армії відзначилось 277 мешканців села, всього на фронті воювали 324 чоловіка.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Вендичанської селищної громади[6].
↑Liske, Franciszek Ksawery (1838-1891) (1876), Cudzoziemcy w Polsce : L. Naker, U. Werdum, J. Bernoulli, J.E. Biester, J. J. Kausch, Gubrynowicz i Schmidt, процитовано 22 грудня 2023. сторінка 153.
"... W polu tem widać po prawej ręce następujące wsie : Stepanki i Łuczyniec, należące do Szarogrodu, Krzyczanówkę i Ozarzyńce, należące do Mohilewa .."
↑Йоганн фон Тіфен. Вікіпедія(укр.). 25 березня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.
Крича́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.450
