Могилів-Подільський район (1923—2020)
Могилі́в-Поді́льський райо́н — район Вінницької області в Україні. Адміністративний центр — місто Могилів-Подільський. Площа району становить 936,5 км². Населення становить 146 900 жителів (01.01.2018). ГеографіяМогилів-Подільський район розташований на південному заході Вінницької області, межує з Ямпільським, Чернівецьким, Шаргородським та Мурованокуриловецьким районами. По течії річки Дністер проходить державний кордон з Молдовою.
За характером рельєфу — хвиляста рівнина, порізана численними долинами річок, ярами і балками. Лівими притоками Дністра, що протікають територією району, є річки Лядова, Серебрійка, Немия, Дирло, Мурафа тощо. Могилівщина розташована в зоні лісостепу. Місцевість багата на корисні копалини. Є запаси лісовику кам'яного будівельного, вапняку, трепелу, родовище літографічного каменю, родовища столової води в селах Бронниця, Яруга, Садківці. Площа лісових насаджень становить 13520 га. Переважають широколисті мішані ліси граб, дуб, ясен, липа, клен. На території Могилів-Подільського району є об'єкти природно-заповідного фонду: заказники «Вендичанська Дубина», Грабарківський ландшафтний, Бронницький ботанічний; пам'ятки природи «Гайдамацький яр», «Пісковики Бернашівки», «Відслонення Грушанської світи», «Відслонення Могилівської світи». Пам'яткою садово-паркового мистецтва є Бронницький парк. ІсторіяЗемлі понад Дністром почали заселятись ще у давнину, свідченням тому є археологічні знахідки решток поселень трипільської, черняхівської, зарубинецької культур. Найдавніший археологічний комплекс на Могилів-Подільщині розташований у Бернашівському мікрорегіоні. В селі Бернашівка виявлено рештки ранньотрипільського поселення, також поселення трипільської, черняхівської, зарубинецької культур виявлено в селах Озаринці, Серебрія, Яришів, Юрківці. Поблизу с. Григорівка в лісі розташоване скіфське городище VI—IV ст. до н. е., аналогічні знахідки виявлено в селах Ломазів та Нижчий Ольчедаїв. Грамота 1450 р. вказує на існування с. Іваньківці. З 1595 року тут засновується місто, яке власник цих земель Єремія Могила віддав у посаг за свою дочку. Воєвода Потоцький на честь тестя назвав місто Могилів. Спочатку його, щоб відрізнити від білоруського Могильова назвали Могилів-на-Дністрі, а вже за радянських часів назвали Могилів-Подільський. Подільські землі на початку ХІ ст. були вільними, тому вони активно заселялись втікачами від польських панів. Після Берестейської унії в 1596 році землі України переходять до Польщі. Місто стає штаб-квартирою коронованого гетьмана Польщі Станіслава Жолкевського. У період визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. в Могилеві відбувалися значні події. В 1648 р. сюди підійшли повстанські загони М. Кривоноса, — тоді Могилів було звільнено від польської шляхти та запроваджено полковий козацький устрій. У січні 1654 р. населення Могилева і козаки Могилівського полку склали присягу на вірність Російській державі. Міська біднота і селяни навколишніх сіл активно підтримували антифеодальне повстання 1768 року, очолюване М. Залізняком та І. Гонтою. У 1795 році утворюється Подільська губернія, Могилів ввійшов до складу губернії як повітовий центр. У цей період починає активно розвиватися землеробство, виноградарство, стають до ладу суконні, шовкові, черепичні мануфактури, винокурні, цукроварні, ґуральні, пожвавлюється торгівля. У 1881 році починається будівництво залізниці. В 1884 році дав першу продукцію Вендичанський цукровий завод, у 1887 році Могилівський чавуноливарний, у 1902 році — Юрковецький спиртозавод. У 1905—1907 рр. відбувались страйки селян і робітників. Протягом 1917—1920 рр. влада у Могилеві змінювалась 18 разів. Край переживав занепад до кінця 20-х років. Розкуркулення, голодомор, репресії сталінського режиму не оминули подолян. Війна 1941—1945 рр. забрала життя і здоров'я 5 тис. могилівчан. Керівниками руху опору були М.Тугушов, В.Горбатюк, А.Обертюк, Я.Нагірняк. До кінця березня 1944 року радянські війська визволили місто і район. Самовідданою працею наслідки війни було подолано. Могилів-Подільський район утворений 7 березня 1923 року.[2] Зміни в адміністративно-територіальному устрої району відбувались в 1945, 1958, 1962/1965 і в 1990 р. І на сьогодні до складу району входить 53 населених пункти: одне селище і 52 села, які відповідно підпорядковані одній селищній та 27 сільським радам. Районний центр — місто Могилів-Подільський є містом обласного значення. Адміністративний устрійРайон адміністративно-територіально поділявся на 1 селищну раду та 26 сільських рад, які об'єднували 54 населені пункти та були підпорядковані Могилів-Подільській районній раді. Адміністративний центр — місто Могилів-Подільський, яке мало статус міста обласного значення, тому не входило до складу району[3]. Економіка ПромисловістьХарчова, машинобудівна, будівельних матеріалів, швейна. Підприємства: машинобудівний, приладобудівний, газового устаткування, консервний, продтоварів, маслоробний, хлібний заводи, фабрики нетканих матеріалів і швейна у Могилеві-Подільському, вендичанські комбінат хлібопродуктів і цукровий завод, Моївський цукрокомбінат, вапновий завод у Грабарівці, спиртовий завод та кар'єроуправління в Юрківці, завод побутової хімії в Бронниці. Сільське господарствоЗернові, буряківництво, садівництво, овочівництво, скотарство, вівчарство, бджільництво, рибальство, шовківництво. ТранспортТериторією району проходить автошляхи E583, Р36 та Т 0220. Залізнична станція Вендичани; зупинні пункти: Ізраїлівка та Сулятицька. Населення
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
Політика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Могилів-Подільського району було створено 50 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 66,33 % (проголосували 17 584 із 26 511 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 60,83 % (10 697 виборців); Юлія Тимошенко — 21,89 % (3 850 виборців), Олег Ляшко — 6,92 % (1 217 виборців), Анатолій Гриценко — 2,58 % (453 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,82 %.[6] Освітні закладиМонтажний, технологічний технікуми, медучилище, ПТУ у Могилеві-Подільському. Пам'ятки В районі є пам'ятки архітектури — Лядівський скельний монастир XI ст., церква в селі Кукавка, побудована за проектом художника В. Тропініна, в селі Серебринець — палац М. Чацького, учасника повстання Г. Костюшка, в селі Бронниця — садиба фельдмаршала П. Вітгенштейна, командувача другої російської армії в роки війни 1812 р.
Персоналії
Примітки
Література
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Могилів-Подільський район (1923—2020)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
