Крячко Валентин Миколайович
Валентин Миколайович Крячко (рос. Валентин Николаевич Крячко нар. 27 січня 1958, Комсомольське, Харківська область, Українська РСР, СРСР) — радянський та український футболіст та тренер, чемпіон світу серед молоді (1977), майстер спорту СРСР міжнародного класу (1977). Кар'єра гравцяФутболом Валентин розпочав займатися в рідному селищі Слобожанське. Пізніше потрапив у перший набір харківського спортінтернату, де його тренером став Микола Михайлович Кольцов. У 1974 році, ще будучи учнем 9 класу, дебютував у складі дублерів харківського «Металіста», а 9 серпня 1975 року, в матчі команд першої ліги «Динамо» (Мінськ) — «Металіст» вперше вийшов на поле у складі головної команди Харкова. У тому ж році поїхав вчитися до київського спортінтернат до тренера В. Киянченко[1]. Незабаром Крячко отримує запрошення до юнацької збірної СРСР, де виступав як за команду своїх однолітків, хлопців 1958 року народження, так і за збірну старшого віку. У 1976 році Валентин стає переможцем неофіційного чемпіонату Європи серед юніорів, який проходив в Угорщині. Ще через рік відбувся молодіжний чемпіонат світу, який проходив у Тунісі, де Крячко зі збірною СРСР знову стає тріумфатором[1]. Гра молодого центрального захисника привернула увагу багатьох футбольних тренерів, Валентину пропонували продовжити кар'єру в московському «Локомотиві», двічі отримував запрошення від київського «Динамо»[1]. Але на перехід в більш імениті команди захисник не наважився, віддавши перевагу Харкову. З 1975 року грав за «Металіст», з яким в 1981 році завоював путівку у вищу лігу. Сезон 1982 року провів у складі київського СКА, куди був направлений на військову службу. У 1983 році повернувся в «Металіст», за який зіграв три матчі і був до кінця року переведений в іншу харківську команду — «Маяк», після чого знову повернувся до складу головної команди міста. У 1986 році лікарі виявили у Валентина порушення серцевої діяльності — аритмію, після чого 28-річний футболіст був змушений залишити ігрову кар'єру, перейшовши на тренерську роботу[2]. Пізніше декілька разів поновлював ігрову кар'єру. На початку і наприкінці 1990-их років виступав за професіональний клуб з Бєлгорода. Кар'єра тренераЗ 1986 по 1993 рік тренував дітей у ДЮСШ «Металіст». На початку дев'яностих років поєднував тренерську роботу в спортшколі з ігровою кар'єрою в клубі «Ритм» (Бєлгород)[2]. У 1994 році був асистентом у тренував «Металіста» Олександра Довбія а після його відставки і призначення головним тренером Віктора Камарзаєва, в матчах чемпіонату проти київського «Динамо» та донецького «Шахтаря» виходив на поле як футболіст. Наприкінці 1994 року поїхав працювати помічником Леоніда Ткаченка в клуб вищої ліги «Темп» (Шепетівка), який незабаром через відсутність фінансування припинив своє існування[2]. З серпня по листопад 1995 року, Валентин Миколайович очолював, створений на «уламках» попереднього клубу, «Темп-АДВІС», але незабаром і цей клуб чекала доля його попередника. У 1997—1998 роках Крячко знову виходив на футбольне поле в статусі футболіста, граючи за російську команду «Салют-ЮКОС» з Бєлгорода. У 1998 році стояв біля витоків створення харківської футбольної команди «Арсенал», головним тренером якої був до 2001 року, після чого повернувся в «Металіст», де з липня 2001 року був асистентом у Михайла Фоменка[3]. У листопаді 2002 року Крячко призначений головним тренером харківської команди, пропрацювавши на цій посаді до травня 2003 року. З 2003 до квітня 2004 року тренував ще один харківський клуб — «Геліос». Пізніше працював на фірмі «Калина-Харків», де створив футбольну команду, яка виступала на першість міста[1]. Грав за ветеранські команди Харкова. Нині Валентин Миколайович працює начальником відділу у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської райдержадміністрації[4]. ОсвітаДосягненняКлубніУ збірній
ІндивідуальніПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia