Ксенія Олександрівна

Ксенія Олександрівна
Велика Княгиня Ксенія Олександрівна
Народилася	25 березня (6 квітня) 1875[3][4]  Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла	20 квітня 1960(1960-04-20)[1][2] (85 років)  Віндзор, Беркшир, Велика Британія
Поховання	Рокбрюн-Кап-Мартен
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	аристократка
Вчителі	Сиповський Василь Дмитровичd
Знання мов	давньоруська
Титул	Великий князь
Рід	Гольштейн-Готторп-Романови
Батько	імператор Олександр III
Мати	імператриця Марія Федорівна
Брати, сестри	Ольга Олександрівна, Михайло Олександрович, Георгій Олександрович, Микола II і Олександр Олександрович
У шлюбі з	Олександр Михайлович (онук Миколи I)[3]
Діти	Ірина, Андрій, Федір, Микита, Дмитро, Ростислав, Василь
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

|Нагороди и премії=

Ксенія Олександрівна (Романова) (нар. 25 березня [6 квітня] 1875, Санкт-Петербург — пом. 20 квітня 1960, Віндзор, Велика Британія) — велика княгиня, дочка імператора Олександра III, сестра російського імператора Миколи II.

Ксенія Олександрівна народилася 25 березня (за старим стилем) 1875 року в Санкт-Петербурзі. Вона була четвертою дитиною, і старшою дочкою імператора Олександра III і імператриці Марії Федорівни.

Дитинство і юність великої князівни пройшли в Гатчині, де любили жити її батьки. Вона була улюбленицею матері, та й зовні схожа на свою «дорогу Мама». ^[5]

«Найбільше достоїнство — особистий шарм — вона успадкувала від матері, імператриці Марії Федорівни. Погляд її чудових очей так і проникав в душу, її витонченість, доброта і скромність підкорювали будь кого».

— князь Фелікс Феліксович Юсупов

Першою і єдиною любов'ю Ксенії став великий князь Олександр Михайлович (Сандро), який дружив з її братами і часто бував в Гатчині. Вона була «без розуму» від високого, стрункого брюнета, вважаючи, що він найкраще за всіх на світі. Свою любов вона зберігала в таємниці, повідомивши про неї лише старшому братові, майбутньому імператору Миколі II, товаришу Сандро. Олександру Михайловичу Ксенія доводилася двоюрідною племінницею.

На початку 1894 року Ксенія отримала згоду батьків на шлюб з великим князем Олександром, і 25 липня в Петергофі відбулося весілля.

Велика княгиня Ксенія безмежно кохала свого чоловіка, приймаючи всі його інтереси. За перші 13 років шлюбу вона народила доньку і шістьох синів:

• Ірина (1895—1970), з 1914 — дружина Фелікса Феліксовича Юсупова-молодшого (1887—1967).
• Андрій (1897—1981), перша дружина — княгиня Єлизавета Фабрицієвна, уроджена Сассо-Руффо, княгиня Сант-Антимо (1887—1940). Діти: князь Михайло Андрійович (1920—2008), князь Андрій Андрійович (нар. 1923), княгиня Ксенія Андріївна (1919—2000). Друга дружина — княгиня Надін-Ада, уроджена Макдугалл (1908—2000). Діти: княгиня Ольга Андріївна (нар. 1950).
• Федір (1898—1968), одружений з 1923 року на княгині Ірині Павлівні, уродженої Палей (1903—1990). Діти: князь Михайло Федорович (1924—2008). Розлучилися в 1936 році.
• Микита (1900—1974), одружений з 1922 року на княгині Марії Іларіонівні, уродженій Воронцовій-Дашковій (1903—1997). Діти: князь Микита Микитович (1923—2007), князь Олександр Микитович (1929—2002).
• Дмитро (1901—1980), одружений з княгинею Мариною Сергіївною, уродженою Голенищевою-Кутузовою (1912—1969). Діти: княгиня Надія Дмитрівна (1933—2002). Розлучилися в 1947 році.
• Ростислав (1902—1978), одружений з 1928 року на княгині Олександрі Павлівні, уродженій Голіциній(1905—2006). Діти: князь Ростислав Ростиславович (1938—1999). Розлучилися в 1944 році. У другому шлюбі з 1945 року одружений з княгинею Ейліс, уродженою Бейкер (1923—1996). Діти: князь Микола Ростиславович (1945—2000). Розлучилися в 1951 році. У третьому шлюбі (з 1954 року) одружений з княгинею Ядвігою-Марією, уродженою фон Шаппюї (1905—1997).
• Василь (1907—1989), одружений з 1931 року з княгинею Наталією Олександрівною, уродженою Голіциною (1907—1989). Діти: княгиня Марина Василівна (нар. 1940).

Буваючи з чоловіком за кордоном, Ксенія відвідувала з ним всі ті місця, які можна було б вважати «не цілком пристойними» для царської дочки, навіть відчувала фортуну за ігровим столом в Монте-Карло.

Проте подружнє життя великої княгині не склалася. У чоловіка з'явилися нові захоплення. Незважаючи на сімох дітей, шлюб фактично розпався. Але на розлучення з великим князем Ксенія Олександрівна не погодилася. Любов до батька своїх дітей, вона, незважаючи ні на що, зуміла зберегти до кінця своїх днів, щиро переживала його смерть в 1933 році (Див. нижче ).

Під час Першої світової війни Ксенія Олександрівна вела активну діяльність у сфері милосердя. Мала персональний санітарний поїзд, з командою якого неодноразово виїжджала на місця бойових дій. У Петрограді створила і очолювала шпиталь для поранених і видужуючих^[6].

У 1919 році Ксенія Олександрівна разом з матір'ю та іншими родичами емігрувала за кордон. Спочатку жила в Данії, потім, після смерті матері, переселилася до Англії. Георг V надав їй і дітям у безкоштовне користування котедж Фрогмор-гаус неподалік від Віндзорського замку. При цьому її чоловікові жити там заборонили на тій підставі, що він ще до першої світової війни зраджував дружині^[7].

Померла Ксенія Олександрівна у квітні 1960 року в будиночку Вілдернесс-гаус на території палацового комплексу Гемптон-Корт, куди переїхала після смерті короля Георга V. Згідно з її передсмертної волі тіло великої княгині було перевезено на південь Франції і 29 квітня 1960 року поховано на Рокбрюнському кладовищі, поруч з коханим чоловіком, великим князем Олександром Михайловичем.

Був домашній архів, 95 документів, в 2012 році викуплені на аукціоні в Лондоні, в грудні 2017 року це зібрання передано в дар Державному архівові Російської Федерації^[8].