Кудра Володимир Пантелеймонович

Володимир Кудра
Володимир Кудра;
Поручник
Загальна інформація
Народження	1922; с. Малий Омеляник чи Боголюби; Луцький район; Волинська область
Смерть	8 липня 1955; с. Сушки Коростенський район; Житомирська область); (Вогнепальне поранення)
Національність	українець
Псевдо	«Бурлака», «Заграва», «Орест», «Роман», «ТМР», «Р. Бурлака», «Старий»
Партія	ОУНР
Військова служба
Роки служби	1943 —1944
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА
Формування	УПА «Північ»
Командування
Референт СБ ОУН (б) в Луцькому р-ні
	1941 — перша половина 1943
Чотовий І-ї сотні УПА «ім. Коновальця»
	березень 1943 — березень 1944
Керівник націоналістичного підпілля у північних районах Житомирщини та Київщини
	1945 — пом. 8 липня 1955
Нагороди та відзнаки

Володи́мир Ку́дра (псевдо: Бурлака, Заграва, Орест, Роман, ТМР, Р. Бурлака, Старий ; (нар. 1922, с. Малий Омеляник (нині частина м.Луцька) чи Боголюби, Луцький район Волинська область — пом. 8 липня 1955, с. Сушки Коростенський район, Житомирська область) — учасник українського повстанського руху, керував націоналістичним підпіллям у північних районах Житомирщини та Київщини. Сотенний УПА (1943), поручник (14.10.1951), відзначений Срібним Хрестом Заслуги (1952), Бронзовим Хрестом Бойової Заслуги, Бронзовим Хрестом Заслуги, медаллю «За боротьбу в особливо важких умовах».

Життєпис

Походить Володимир Кудра з бідної селянської родини. У 1937 році закінчив Луцьку семирічку. Далі навчався на курсах садівників-городників. Станом на 1940 рік — випускник педагогічних курсів. Працював слюсарем на Луцькій авторемонтній базі.

Володимир Кудра став членом ОУН у 1939 році. Він входив до формування «Січ», «Господарської служби України». Протягом 1941 — перша половина 1943 років — провідник куща, референт СБ ОУН (б) в Луцькому р-ні. Починаючи із березня 1943 — березень 1944 років — чотовий І-ї сотні УПА «ім. Коновальця». Учасник кількох рейдів у Житомирській та Хмельницькій обл^[1]^[2].

У березні 1944 року був відряджений на Холмщину. Згодом керував проводом Малинського району Житомирщини, очолював округи «Плацдарм» (Північна Київщина) та «Роздоріжжя» (Північна Житомирщина) (березень — травень 1945 року). Повернувся на Волинь у червні 1945 року. Відтоді до середини 1955 року — багаторазовий учасник пропагандистських походів на Східноукраїнські землі (СУЗ). Двічі важко поранений у ноги (осінь 1948 року, серпень 1949 року)^[3].

У 1952 році на його розшук керівництво МДБ відрядило 1700 співробітників.

Загинув разом з підпільником Олександром Усачем («Лисом») в сутичці з чекістсько-військовою групою, яка стала останнім боєм УПА на Житомирщині^[4]^[5]. За радянськими даними, у 1944—1955 роки на рахунку боївки В. Кудри було 11 «терактів», 112 нападів на колгоспи та магазини, 22 напади на сільради, 5 випадків затримання і звільнення радянського партійного активу, 77 випадків поширення підпільної літератури^[6].

Див. також

Примітки

↑ Літопис УПА. Нова серія. / [ред. рада: П. Сохань, Є. Штендера та ін.]. — К.; Торонто: Літопис УПА, 1999. — Т.2 : Волинь та Полісся: УПА та запілля 1943—1944: Документи та матеріали. — С. 650—652
↑ Літопис УПА. Нова серія. / [ред. кол. : П. Сохань, П. Потічний та ін.]. — К.; Торонто: Літопис УПА, 2006. — Т.8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля 1944—1946. Документи та матеріали. — С. 306—307.
↑ Літопис УПА. Нова серія. / [ред. рада: П. Сохань, П. Потічний та ін.]. — К.; Торонто: Літопис УПА, 2011. — Т.16 : Волинь і Полісся у невідомій епістолярній спадщині ОУН і УПА. 1944—1954 рр. — С. 491—492.
↑ Жилюк В. Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині 1941—1955 рр. Монографія / В. Жилюк. — Рівне: Волинські обереги, 2008. — С. 166
↑ Сухих А. Повстансько-підпільний рух на Новоград-Волинщині (1944—1952 рр.) // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. — Острог: Національний університет «Острозька академія», 2013. — Вип. 20. — С. 54 — 57.
↑ Літопис УПА. Нова серія. / [ред. рада: П. Сохань, П. Потічний та ін.]. — К.; Торонто: Літопис УПА, 2011. — Т.16 : Волинь і Полісся у невідомій епістолярній спадщині ОУН і УПА. 1944—1954 рр. — С. 492.

Джерела

ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 57. — Арк. 59.
ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 279.
Літопис УПА. Нова серія. Т. 14: УПА і запілля на ПЗУЗ 1943—1945. Нові документи / Упоряд.: В. Ковальчук, І. Марчук. — Київ; Торонто, 2010. — С. 484.
Літопис УПА. Нова серія. Т. 16: Волинь і Полісся у невідомій епістолярній спадщині ОУН і УПА. 1944—1954 рр. — Київ; Торонто, 2011. — С. 491.
Літопис УПА. Нова серія. Т. 27: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1949—1956. — Кн. 3 / упоряд. Михайло Романюк. — Київ; Торонто, 2017. — С. 559—560.
Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930—1955). — Торонто; Львів: Видавництво «Літопис УПА», 2014. — С. 382—383.
Жавзо М. УПА — «Восток» на Житомирщине // Вечерний Житомир. — 1994. — 10 марта.
Манзуренко В. Лицарі Срібного Хреста Заслуги // Український визвольний рух. — 2006. — № 8. — С. 294.
Тинчук В. Слідами сотенного «Романа» // Віче. — 2006. — 28 вересня.
Тинчук В. Таке не забувається // Вісник Ківерцівського району. — Ківерці, 2007. — № 7. — С. 6.