Кузьмінець Олександр Васильович

Олександр Васильович Кузьмінець
Народився	7 вересня 1948(1948-09-07) (76 років) Спичинці
Країна	Україна
Діяльність	історик
Alma mater	Київський університет
Галузь	історія України
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Бакуменко Петро Іванович
Нагороди

Олександр Васильович Кузьмінець (нар. 7 вересня 1948, Спичинці) — український історик, педагог, доктор історичних наук з 1989 року, професор з 1990 року; академік Української академії історичних наук^[1].

Народився 7 вересня 1948 року в селі Спичинцях Погребищенського району Вінницької області в селянській сім'ї. 1971 року закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Т. Шевченка. Після закінчення навчання працював консультантом Українського товариства охорони пам'яток історії й культури (УТОПІК). Два роки проходив строкову службу в Радянській армії. У 1973—1977 роках — на комсомольській роботі.

З 1977 по 1979 рік навчався в аспірантурі Київського педагогічного інституту імені Горького. Науковий керівник — Петро Бакуменко. В 1979 році в Київському університеті захистив кандидатську, а у 1989 році — докторську дисертації. Обидві присвячені проблемам організації й діяльності загальноосвітньої та професійної школи, вихованню підростаючого покоління в Україні в 1960—1980-ті роки.

У 1979—1987 роках працював у Київському педагогічному інституті імені Горького: викладач, старший викладач, доцент, заступник декана філологічного факультету, у 1987—1995 роках — завідувач кафедри історії КПРС, політичної історії, історії України. З 1995 року — професор Української академії внутрішніх справ і професор кафедри історії України Київського педагогічного університету за сумісництвом. Заступник редактора та автор збірки «Наукові записки з української історії» (Випуски І-ІІІ. — Київ—Переяслав-Хмельницький, 1993, 1994, 1995).

Досліджує проблеми розвитку української культури та освіти, діяльність відомих діячів і вчених України. Автор і співавтор понад 100 наукових робіт, монографій, підручників, посібників. Праці:

• Роль пам'яток історії та культури у вихованні молоді. Київ, 1985;
• Діяльність Компартії України по зміцненню зв'язку школи з життям. — Київ, 1987;
• Історико-культурна спадщина і суспільний розвиток. Київ, 1990 (у співавторстві);
• Історія України. Навчальний посібник. — Київ, 1992 (у співавторстві);
• Історія України в особах. ХІХ-ХХ ст. — Київ, 1995 (у співавторстві);
• Історія держави та права України: Навчальний посіб. Київ, 2002 (у співавторстві з В. С. Калиновським);
• Шевченків край: Історико-етнографічне дослідження. Київ, 2008

Надрукував низку статей в «Українському історичному журналі», часописах «Архіви України», «Рідна школа», «Трибуна» й інших.

Підготував кандидатів і доктора історичних наук.

• Відмінник освіти України^[2];
• Заслужений працівник освіти України^[2];
• Премія імені академіка Петра Тронька (2014; за видання краєзнавчої літератури: монографій, нарисів, описів, путівників, довідників, окремих публікацій, циклів статей тощо)^[1].

• Українські історики ХХ століття: Бібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». — Випуск 2 / Головний редактор В. А. Смолій. — Київ, Львів: Інститут історії України НАН України, 2003. — Частина 1. — 396 сторінок, сторінки 170—171;
• Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.