Катерина Михайлівна Куйбіда (Мандрик) (26 травня1927(19270526), с. Сукіль, нині Калуський районІвано-Франківської області — 14 березня2004, м. Львів) — українська поетеса, громадсько-політична діячка, учасниця визвольних змагань, довголітня політична ув'язнена (провела 5 років у радянських таборах і 8 років на засланні), мати українського політика та науковця Василя Куйбіди.
Закінчила 4 класи школи. Член ОУН із 1944 року, зв'язкова УПА. Заарештована 25 жовтня 1950 року. Постановою особливої наради при МДБ СРСР від 17 березня 1951 року засуджена за статтями 54-1а та 54-11 Кримінального кодексу УРСР як «особливо небезпечна злочинниця» до 10 років виправно-трудових таборів. Покарання відбувала в таборах для особливо небезпечних злочинців в смт Абезь та місті ІнтаКомі АРСР. 9 травня 1956 року випущена на спецпоселення. В 1964 році повернулася в Україну і поселилася в місті БолехівІвано-Франківської області. Реабілітована 25 липня 1991 року. З 1993 року проживала у Львові. Була похована в гробівці на 67 полі Личаківського цвинтаря у Львові, 1 вересня 2013 року до неї було підпоховано її чоловіка — члена ОУН та воїна УПАСтепана Олексійовича Куйбіду.
Писала вірші, нариси, оповідки. Збирала фольклор. ЇЇ твори друкувалися в районних, обласних, загальноукраїнських газетах, журналах, альманах, зокрема в альманасі «Біль», часописі «Зона», загальноукраїнській газеті «Поклик сумління», Літературній Україні, журналі «Жовтень», «Буковинському журналі», «Антології краю. Долина, Болехів, околиці.», Антології бойківського краю «Поезії засвічена зоря», «Альманасі Станіславської землі» Наукового товариства ім. Шевченка. Її твори перекладено польською, болгарською та російською мовами. Композитори Іван Зажитько та Ярослав Музика поклали декілька її поезій на музику.
Поезія з-за ґрат.. Антологія. Київ, «Смолоскип»,2012, ст. 439—452
т.1 Ми Україну обороним. Львів (2012),
т.2 Піснями скріплюємо волю (Із пісенної скарбниці Катерини Куйбіди) Львів (2012),
т.3 Родовід вкраїнський вічний (статті, рецензії, спогади, присвяти, листи, виступи про Катерину Куйбіду) Львів (2012).
Щоб промінь волі не погас: вірші українських поетів у перекладі російською мовою Марка Каганцова. Львів, ТзОВ НВФ"Українські технології",,2015, с.480-483
«Воля кличе нас до бою». Київ, «Смолоскип» (2017),
↑Ой, летіли журавлі. Пісні з голосу Катерини Куйбіди / Упоряд., вступ. ст., передмова та приміт. Богдан Стельмах. — Львів: Літопис, 2001 . — 204 с. — ISBN 966-7007-58-2 .
Ярослав Гарасим. Поетична пам'ять народу [Рецензія на збірку народних пісень «Ой летіли журавлі…(Пісні з голосу Катерини Куйбіди / Записав і впорядкував Богдан Стельмах)» ] // За Вільну Україну. — 2002. — 27 берез.
Микола Жулинський Яке велике щастя — вірити. Слово Просвіти. 2011.- 8-14 грудня
Роман Лубківський. Зв'язковою України — навічно.- Терка ти, доленько, на смак. Острог.-2011
Павло Мовчан Замовляння часу.- Слово Просвіти. −2011.- 8-14 грудня
Дмитро Павличко Провісниця свободи,
Атена Пашко Ударю в тиші береги. Ратуша- 2007.- 25 травня
Ярослав Поліщук. Послання з далеких світів. Терка ти, доленько, на смак. Острог.-2011
Тарас Салига «… Щоби воскресла Україна…» Літературна Україна, 2008.- 11 грудня
Тарас Салига Пісні мерзли на засланні, мов бузькию Високий замок. −2002 — 25 червня
Тарас Салига. Від УСС до УПА: народно-поетична візія національно-визвольних змагань
Антоніна Цвід. Зв'язкова світів."Правду голосно с кажіть!". Львів-Харків, 2017
Андрій КОНДРАТЮК «Міра людських переживань» Кур'єр Кривбасу. № 274—275 Вересень — жовтень 2012
Марк Каганцов, Юлия Систер «Еврейские мотивы в поэзии народов разных стран»: предсказательница свободы — Екатерина Мандрик-Куйбида http://rehes.org/rus_iud/s_seminar87.html
Ірина-Матещук-Грицина А ми лишилися людьми. Спогади. Львів. Сполом. 2011
