Курочка Марія Юхимівна

Курочка Марія Юхимівна
Народилася	15 березня 1942(1942-03-15) (83 роки)  Покалів, Овруцький район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	художниця
Alma mater	Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1968) і Київське училище прикладного мистецтва[d] (1963)
Вчителі	Гладкий Михайло Захарович, Горбалюк Борис Васильович і Лащук Юрій Пилипович
Заклад	Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика
Членство	Спілка радянських художників України

Марія Юхимівна Курочка (нар. 15 березня 1942, Покалів, Овруцький р-н, Житомирська обл.) — українська художниця декоративно-ужиткового мистецтва, живописиця. Членкиня НСХУ (1977)^[1].

Зовнішні відеофайли
	Музей української майоліки on Instagram:Марія Курочка. ЛКСФ. Настінні декоративні тарілки) (17 серпня 2024)

Марія Курочка народилася на Житомирщині в селі Покалів.

У 1963 році закінчила Київське училище прикладного мистецтва^[2].

У 1968 році закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, викладачі Михайло Гладкий, Борис Горбалюк, Юрій Лащук.

З 1963 по 2007 роки працювалана на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці.

Працює в галузі художньої кераміки, скульптури малих форм та живопису.

У національному стилі виконує розписи на кам'яній масі, декоруючи ліпленням і рельєфами, солями, емалями з ангобами та склом.

Живе та працює в місті Львів.

Від 1968 року брала учать у всесоюзних художніх виставках.

У Львові відбулися персональні виставки у 1972, 1992, 2003 роках.

Роботи Марії Курочки зберігаються у Національному музеї декоративного мистецтва України (Київ), Сумському художньому музеї, Музеї етнографії та художнього промислу (Львів), Національному музеї у Львові, Музеї української майоліки (Трускавець).

Каталог робіт художниці розміщено на сайті проєкту «Лабіринти ЛКСФ»^[3].

• Скульптури малих форм — «Чорт-оптиміст», «Чорт-песиміст», «Нещасна мати» (1968), «Свиня-скарбничка» (2007), «Автопортрет із собачкою» (2008);
• декоративні композиції — «Прощання» (1970), «Вершини», «Спомини про моє місто» (1977), «Місячна ніч» (1981), «Земле моя, всеплодющая мати» (1986), «Чорнобильське поле» (1990), «Ковчег» (2006), «Риби» (2010);
• декоративні тарелі — «Живи, Україно» (1970), «Весільна» (1971), «Подруги» (1980), «Магнолія» (1985), «Орел Карпат» (1992);
• ваза — «Щасливе життя» (1971), «Магнолія»;
• штофи — «Львів» (1970), «Старий Львів» (1983), «Роксолана», «Данило Галицький» (1993);
• скульптури — «Дід з онуками» (1975), «Порожні гнізда» (1990), «Чорнобильське поле» (1992), «Рівновага», «Недільні дзвони» (2000), «Дерево життя» (2003);
• живопис — «Соняшники» (2004), «Львів» (2005), «Батьківщина» (2008), «Зима», «Осінній етюд» (2010);
• керамічне панно та керамічна решітка для кафе «Казка» (1983, м. Червоноград);
• керамічні вазони для вітрини кафе «Казка» (1983, м. Червоноград).

Роботи Марії Курочки в Каталозі Українського Мистецтва^[4].

Брат М. Ткач.

Голубець О. Львівська кераміка. — Київ: Наукова думка, 1991.