Курочка чорна

? Курочка чорна
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes) Родина: Пастушкові (Rallidae) Рід: Курочка (Gallinula) Вид: Курочка чорна
Біноміальна назва
Gallinula tenebrosa Gould, 1846
Синоніми
Gallinula haematopus Bonaparte, 1856 Gallinula tenebrosa magnirostris Mathews, 1912 Gallinula tenebrosa subfrontata Mathews, 1912
Посилання
Вікісховище: Gallinula tenebrosa Віківиди: Gallinula tenebrosa ITIS: 176288 МСОП: 22692880 NCBI: 471249 Fossilworks: 371336

Курочка чорна^[2] (Gallinula tenebrosa) — вид журавлеподібних птахів родини пастушкових (Rallidae).

Цей вид широко поширений в Австралії, Індонезії, Новій Каледонії, Папуа Новій Гвінеї та Тиморі-Лешті. Переважним місцем проживання птаха є прісноводні озера, ставки та болота. Вид в основному трапляється в низинах, але на Сулавесі також на висоті до 1000 метрів.

Виділяються три підвиди:

• G. t. frontata Wallace, 1863 (південний схід Борнео, Сулавесі, південні Молуккські острови, Малі Зондські острови та південний схід Нової Гвінеї);
• G. t. neumanni Hartert, 1930 (північ Нової Гвінеї);
• G. t. tenebrosa Gould, 1846 (Австралія).

Пастушок середнього розміру. Тіло завдовжки 25–40 см, вагою від 290 до 720 г і розмахом крил 55–65 см. Птахи мають темно-сірий або чорний колір із темно-коричневою спиною. Знизу з боків хвіст білий. Дзьоб і лобова пластинка над ним яскраво-червоні, кінчик дзьоба жовтий. Червона пластинка виконує сигнальну функцію у внутрішньовидових суперечках.

Харчуються рослинною поживою, зокрема водоростями та пагонами, насінням і плодами різних видів водних рослин. Розмножуються на прісноводних озерах, річках, болотах і штучних водоймах. Територіальні групи часто будують кілька гнізд, перш ніж осісти на одному, в якому самиця буде відкладати яйця. Іноді гнізда створюють над землею в густих чагарниках, на розвилках дерев або в в'юнких рослинах, але типове розташування гнізда — це лист прямо на воді, до 20 метрів від берега. Розмір кладки коливається від 5 до 18 яєць. Великі кладки, ймовірно, пов'язані з тим, що дві або більше самиці відкладають яйця в гніздо. Середня кладка складається з 8-9 яєць.

• Bruce Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea. Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
• P. J. Higgins (Hrsg.): Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic Birds, Band 2, Raptors to Lapwings, Oxford University Press, Oxford 1993, ISBN 0-19-553069-1.

Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.